- Укр
- Англ
Янковський Олександр Сергійович
24 січня 2000 – 21 травня 2022Луганська обл. – Донецька обл.
Орден Богдана Хмельницького II ступеня

Біографія
Ще не доданоМісце поховання
Ще не додано
Фото і відео
Ще не додано
Україна пам'ятає
Ще не додано
Спогади
Ще не доданоВи можете поділитися історією або теплими словами, щоб вшанувати пам’ятьВшанування пам'яті
Ще не додано
Публікації
- 22-річний лейтенант Олександр Янковський загинув 21 травня 2022 р. під час виконання бойового завдання в районі м. Лиман на Донеччині. Олександр народився у м. Рубіжне Луганської області, жив у Кремінній. Ще зі шкільних років займався спортом, грав у міській футбольній команді. Одного разу на змаганнях його навіть вмовляли вступити у спортивну школу-інтернат у Донецьку, але він відмовився — не хотів лишати батька та сестру. Коли вибрав для себе військову кар'єру, переїхав до Харкова. Там закінчив Військовий інститут танкових військ Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут». Випустився офіцером тактичного рівня, магістром забезпечення військ із радіаційного, хімічного, біологічного захисту та екологічної безпеки військ. Мав закінчити виш восени 2022 р., але через війну навчання завершили за пришвидшеною формою. Навесні отримав звання лейтенанта та став до лав захисників нашої Батьківщини. Був одним із кращих випускників курсу. Олександр обіймав посаду заступника командира роти — інструктора з повітрянодесантної підготовки роти радіаційного, хімічного і біологічного захисту. «Кожен, хто був знайомий з моїм братом, знає, якою світлою людиною він був. У нас із ним було доволі важке дитинство, довелося дуже швидко подорослішати. Але він ніколи ні на що не скаржився, ніколи ні на кого не злився, завжди допомагав тим, хто попросить його про щось. Востаннє ми бачилися декілька хвилин біля заправки, коли він їхав на фронт саме у Донецьку область. Це було 1 квітня. Я так сильно пишалася ним, коли він розповідав про те, як прагне до перемоги, був таким бадьорим та, як завжди, посміхався. Цей біль не вщухне ніколи. Тато досі не може оговтатися, а я намагаюсь жити далі, посміхатися заради нього, але щодня бачу його у своїх снах і плачу. Він був для мене більше, ніж брат, він — моя душа», — розповіла рідна сестра Наталія. Юного офіцера поховали на Алеї Слави Краснопільського кладовища у м. Дніпро. В Олександра залишилися батько і сестра.Платформа пам'яті 'Меморіал'