Бідюк Олександр Віталійович (Саня)

27-річний молодший сержант Олександр Бідюк (позивний Саня) прийняв свій останній бій 28 липня 2022 р. поблизу с. Подолівка на Харківщині. Під час виконання службових обов'язків він дістав смертельне кульове поранення. Олександр — уродженець с. Свистунівка Луганської області. Навчався там у школі. Потім вступив до Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля на спеціальність «Радіоелектроніка» та, зрозумівши, що це не його покликання, через рік покинув навчання. У квітні 2013 р. був призваний до армії. Служив 2 роки та 4 місяці в 72-й окремій механізованій бригаді у Білій Церкві. Після служби уклав контракт на військову службу, бажаючи захищати Батьківщину. Брав участь в АТО на Донеччині. Був поранений під Савур-могилою. За сміливість був нагороджений нагрудним знаком «Відмінник Збройних сил України». У боях за промзону під м. Докучаєвськ дістав контузію. Був звільнений у запас. Проте довго чоловік не зміг всидіти вдома та уклав новий контракт із ЗСУ. Спочатку проходив службу в Сватівському РВК, а 1 квітня 2016 р. був переведений до 93-ї окремої механізованої бригади. 6 квітня 2016 р. Олександр отримав посвідчення учасника бойових дій. Під час повномасштабного російського вторгнення Олександр зі своїм підрозділом обороняв м. Охтирка на Сумщині, звільняв Тростянець та бився за Ізюмщину. Він обіймав посаду командира автомобільного відділення підвозу боєприпасів взводу матеріального забезпечення. Поховали захисника на Лісовому кладовищі у Києві. В Олександра залишились дружина, син, батьки та брат.