- Укр
- Англ
Гавловський Олександр Валентинович (Плей)
10 липня 1985 – 20 травня 2024Дніпропетровська обл. – Донецька обл.
Орден «За мужність» III ступеня

Біографія
Ще не доданоМісце поховання
Ще не додано
Фото і відео
Ще не додано
Україна пам'ятає
Ще не додано
Спогади
Ще не доданоВи можете поділитися історією або теплими словами, щоб вшанувати пам’ятьВшанування пам'яті
Ще не додано
Публікації
- 38-річний солдат Олександр Гавловський (позивний Плей) загинув 20 травня 2024 р. поблизу с. Уманське на Донеччині. У бою з ворогом він дістав смертельні осколкові поранення, закривши собою побратимів від гранати. Олександр народився у м. Кривий Ріг Дніпропетровської області. Навчався у школі № 41. Потім закінчив гірничий технікум Криворізького технічного університету за спеціальністю «Підземна розробка корисних копалин». У цей час паралельно працював в управлінні служби безпеки Центрального гірничо-збагачувального комбінату. Виробничу практику проходив за фахом на Криворізькому залізорудному комбінаті — обіймав посаду підземного гірника дільниці № 12 шахти «Тернівська». Пізніше був учнем прохідника, гірничим майстром дільниці № 46 шахти «Тернівська». Із 2009 р. обіймав посаду машиніста електровоза дільниці № 16 шахти «Криворізька». Потім його перевели на посаду підривника дільниці № 16. У вільний час підробляв у таксі. Під час повномасштабної війни чоловік став військовослужбовцем ЗСУ. Службу проходив у 25-й окремій повітрянодесантній бригаді. Обіймав посаду стрільця-снайпера. «Я дуже сильно кохала і кохаю свого чоловіка. Він дійсно був героєм, врятував багато побратимів. Я дуже ним пишаюсь», — зазначила Вікторія Гавловська. Поховали десантника на Алеї Героїв Центрального кладовища в рідному місті. В Олександра залишились мама, дружина, двоє синів, пасинок, брат, похресниця. Посмертно захисника нагородили орденом «За мужність» ІІІ ступеня.Платформа пам'яті 'Меморіал'