Logo site

Ковальчук Олександр Вікторович

7 грудня 1978 – 11 квітня 2022
Хмельницька обл. – Запорізька обл.
https://back.memorybook.org.ua/flags/ua.svg
СолдатСолдат
Орден «За мужність» III ступеняОрден «За мужність» III ступеня

    • Biography

      Ковальчук Олександр Вікторович народився 7 грудня 1978 р. у с. Песець Новоушицького району Хмельницької області. Навчався у Песецькій восьмирічній школі та Отроківській загальноосвітній школі. Рано втратив батьків. Грав за місцеву футбольну команду, яка неодноразово перемагала у чемпіонатах різного рівня. Закінчивши навчання, служив у лавах ЗСУ, в танкових військах. Повернувшись додому, працював трактористом на агропідприємствах. Останніми роками — у фермерському господарстві «Астра Плюс». Із початком повномасштабного військового вторгнення рф в Україну був призваний за першої хвилі мобілізації. Перебувши одну ніч в одній із військових частин, Олександра Ковальчука одразу відправили на передову. Загинув 11 квітня 2022 р. під час бойових дій у с. Новозлатопіль Гуляйпільського району Запорізької області. Поховали Олександра Ковальчука 16 квітня 2022 р. у рідному селі Песець на Хмельниччині.

    • Military service

      Солдат

    • Burial place

      Not yet added

    • Photos and videos

      Not yet added

    • Ukraine remembers

      Not yet added

    • Memories

      Not yet addedYou can share a story or kind words to honor the memory

    • Memory tribute

      Not yet added

    • Publications

      • Солдат Олександр Ковальчук загинув 11 квітня 2022 р. біля с. Новозлатопіль Запорізької області. У бою з окупантами він дістав смертельне осколкове поранення. Воїну було 44 роки. Олександр народився у с. Песець Хмельницької області. Навчався у Песецькій та Отроківській загальноосвітніх школах. Пройшов строкову військову службу. Працював механізатором на різних підприємствах у рідному селі. Дуже любив спорт, особливо футбол, та рибальство. Із початком повномасштабного вторгнення чоловіка призвали до лав Збройних сил України. Він проходив службу в 3-й окремій танковій бригаді. Обіймав посаду командира танка. «Дуже любив своїх донечок, мав багато друзів, кумів. Любив працювати на землі. Все життя працював трактористом, обробляв землю. Був дійсно господарем у своєму будинку, але клята війна забрала у мене найкращого чоловіка, а у донечок — найкращого у світі тата», — розповіла дружина полеглого захисника. Поховали танкіста в рідному селі. Вдома на Олександра чекали дружина Лариса та дві доньки: Ірина і Вікторія. Посмертно Олександра Ковальчука нагородили орденом «За мужність» ІІІ ступеня. 5 листопада 2023 р. герою відкрили меморіальну дошку в рідному селі.
        Платформа пам'яті 'Меморіал'