Цезарюк Олександр Віталійович (Цезар)

Майор Олександр Цезарюк (позивний Цезар) підірвався на ворожій міні 1 січня 2024 р. у с. Новоселидівка на Донеччині. Військовослужбовцю назавжди 30 років. Олександр був родом із с. Добре Миколаївської області. Здобув освіту агронома, але за фахом ніколи не працював. Завжди мріяв бути військовим-десантником, тому перейшов на заочне навчання та у 2013 р. уклав контракт із ЗСУ. Служив у 79-й окремій десантно-штурмовій бригаді. Мав звання майора та був командиром артилерійського дивізіону. Нагороджений почесним нагрудним знаком Головнокомандувача Збройних сил України «Срібний хрест» за оборону Донецького аеропорту, відзнаками «За участь в антитерористичній операції» та «За зразкову службу», двома знаками пошани та медаллю учасника АТО. Цікавився футболом, коли траплялася нагода, і сам грав. Любив історію і детально вивчав військову справу минулого. «Саша завжди був душею компанії, любив, коли збиралися всі друзі, а в нього їх багато... Він був чудовим батьком, дуже хотів дітей і саме доньок. Коли вони з'явилися на світ, кожну вільну хвилину чоловік присвячував їм. Був справжнім сином, любив і поважав батьків. Крутим братом — підтримував та оберігав свою сестру. Також Саша був чудовим чоловіком. Ближчої людини не було в моєму житті. Мені пощастило мати таку розуміючу людину поряд. Його усмішка закарбується у пам'яті всіх», — розповіла дружина Олександра Анастасія Цезарюк. Поховали захисника у рідному селі на Миколаївщині. В Олександра залишилися двоє донечок, дружина, батьки і сестра.