Василенко Олександр Віталійович (Чужой)

Десантник Олександр Василенко (позивний Чужий) загинув 12 липня 2023 р. біля с-ща Новоселівське на Луганщині. Під час штурму потрапив під артилерійський обстріл та дістав численні осколкові поранення. Герою назавжди залишилось 30 років. Олександр народився у с. Калитинка Вінницької області. Навчався у технологічно-промисловому фаховому коледжі Вінницького національного аграрного університету. Змалечку займався тенісом і дзюдо. Був кандидатом у майстри спорту з дзюдо. Мав багато нагород, медалей, кубків, грамот. Був мотоциклістом. Одружився, виховував сина, якого обожнював. Жив із сім'єю у Вінниці. Останнім місцем роботи була компанія «Авангард дистрибуції», де він обіймав посаду експедитора. Під час повномасштабної війни Олександр приєднався до лав десантно-штурмових військ ЗСУ. Службу проходив у 25-й окремій повітрянодесантній Січеславській бригаді. «Саша завжди був мужнім і хоробрим, тому одним із перших пішов на штурм, казав: «Хто, як не я? А як по-іншому?». Остання розмова з ним була 10 липня, ще наостанок почув перше слово «тато» від сина, казав: «Син — богатир, а дружина — модель. Не хвилюйтеся за мене, ви мої янголята, які будуть мене оберігати». Досі не вірю, що це все насправді, шукаю його в кожному обличчі, пройшла таке пекло пошуку і до останнього вірила, що обійму його живого... Ми ним пишаємося. Він був дуже добрим, щирим, водночас мужнім і сильним. Син — його маленька копія. Він завжди казав, що я сильна, тому я все буду робити для сина, для нас, щоб він із неба нам посміхався і пишався нами…» — поділилася дружина полеглого захисника Аліна. Поховали воїна в рідному селі Калитинка. Вдома на Олександра чекали дружина і син. Посмертно солдат Олександр Василенко нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня.