Василишин Олександр Юрійович

Солдат Олександр Василишин помер у шпиталі м. Дніпро 14 червня 2022 р. від травм, отриманих 23 травня під час бою поблизу с. Покровське на Донеччині. Захиснику назавжди 30. Олександр народився в с. Розаліївка Київської області. З дитинства жив у м. Біла Церква. Там навчався у школі № 4. Після уроків відвідував спортивну секцію з важкої атлетики. Коли переходив до 7-го класу, його як здібного спортсмена запросили продовжити навчання у Київському обласному ліцеї-інтернаті фізичної культури і спорту. Мав численні нагороди за перемогу в спортивних змаганнях. Закінчуючи ліцей у 2009 р., зрозумів, що подальше своє життя без спорту не уявляє, тому вступив до Національного університету фізичного виховання та спорту України. У 2011 р. пройшов строкову військову службу в лавах ЗСУ. Після демобілізації вирішив не повертатись у спорт. У 2014 р. закінчив Київське вище училище залізничного транспорту. Цього ж року одружився, через 6 років став батьком. Щоб забезпечити родину, займався ремонтами квартир, будинків, нежитлових приміщень. Мав свою бригаду. На початку повномасштабного вторгнення з власної ініціативи Олександр приєднався до лав ЗСУ і став на захист України. Служив у 58-й окремій мотопіхотній бригаді імені гетьмана Івана Виговського. Обіймав посаду стрільця-зенітника відділення зенітного ракетного взводу. Разом із побратимами обороняв Донеччину, зокрема Бахмутський напрямок. «Він віддав своє життя, щоб ми жили у вільній і незалежній Україні. Він був справжнім воїном, людиною слова, людиною мужності, взірцем незламності та міцності духу. Відвага, мужність, честь — це все про тебе. Навіки пам'ятатиму тебе, люблю…», — написала дружина загиблого Надія. Поховали воїна у рідному селі. В Олександра залишилися батьки, дружина і донька.