- Укр
- Англ
Луценко Олексій Борисович (Талібан, Алік, Дядько)
17 лютого 1969 – 17 березня 2022Миколаївська обл. – Донецька обл.
Біографія
Ще не доданоВійськова служба
Старший солдатЩе не доданоМісце поховання
Ще не додано
Фото і відео
Ще не додано
Україна пам'ятає
Ще не додано
Спогади
Ще не доданоВи можете поділитися історією або теплими словами, щоб вшанувати пам’ятьВшанування пам'яті
Ще не додано
Публікації
- Старший солдат Олексій Луценко загинув на Донеччині 16 березня 2022 р. під час ворожого артилерійського обстрілу. За місяць до цього йому виповнилося 53 роки. Олексій народився на Миколаївщині. Три роки служив на Чорноморському флоті, потім навчався в Кривоозерському ліцеї на водія. Після того понад 20 років працював у школі техпрацівником та старшим кочегаром. Чоловік любив рибалити, їздити на машині, розгадувати кросворди, гратися з онуком. У 2014–2015 рр. служив в АТО за мобілізацією. Нагороджений безліччю грамот, подяк, двома медалями учасника бойових дій та медаллю «Захисник Вітчизни». Побратими називали його Талібан та Алік. А під час призову 24 лютого 2022 р. назвали Дядько. Він боронив Україну у складі 53-ї окремої механізованої бригади імені князя Володимира Мономаха. «Мій батько був дуже доброю, щирою, справедливою, турботливою, позитивною людиною. Він любив свою родину, проводити час усім разом, гратися, займатися з онуком. Тата любили і поважали рідні, знайомі, колеги. Він — справжній герой, патріот, який із першого дня війни став на наш захист, та, на жаль, віддав найцінніше — своє життя. Нам його дуже не вистачає», — розповіла донька загиблого воїна Інна. Олексій перепохований у с. Мала Мечетня Первомайського району Миколаївської області. У героя залишилися дружина, донька та онук.Платформа пам'яті 'Меморіал'