- Укр
- Англ
Коробкін Олексій Миколайович (Чечен)
20 листопада 1987 – 31 січня 2024Запорізька обл. – Донецька обл.
Орден «За мужність» III ступеня

Біографія
Ще не доданоМісце поховання
Ще не додано
Фото і відео
Ще не додано
Україна пам'ятає
Ще не додано
Спогади
Ще не доданоВи можете поділитися історією або теплими словами, щоб вшанувати пам’ятьВшанування пам'яті
Ще не додано
Публікації
- Прикордонник Олексій Коробкін (позивний Чечен) загинув 31 січня 2024 р. під час виконання бойового завдання у с. Іванівське Донецької області. Захиснику було 36 років. Олексій народився та мешкав у Запоріжжі. Навчався у Національному університеті «Запорізька політехніка». Працював керівником мережі інтернет-магазинів «Розетка» у Запорізькій області. У вільний час обожнював читати. Цікавився футболом. Під час повномасштабного вторгнення захищав Батьківщину у складі 3-го прикордонного загону імені Героя України полковника Євгенія Пікуса. Був інспектором прикордонної служби 2-ї категорії. «Мій чоловік був доброю людиною. Чуйний, чесний, відданий своїй справі, порядний і дуже наполегливий. Понад усе любив свою маленьку донечку», — написала дружина Анастасія Коробкіна. Похований Олексій на Капустяному кладовищі у Запоріжжі. У воїна залишилися дружина, донька, мати та брат.Платформа пам'яті 'Меморіал'
- Олексій, народився і все життя прожив у м. Запоріжжя. Навчався у академічному ліцеї №34, потім у національному університеті Запорізька політехніка. До повномасштабного вторгнення працював регіональним директором, точок видачі ROZETKA. Олексій постійно розвивався, ніколи не сидів на одному місці, дуже багато читав книжок. Був дуже чесний, відкритий, справедливий, його енергія та сила волі, допомагали йому долати будь-які труднощі, і це робило його особливою людиною, понад усе на світі він любив свою маленьку донечку. Олексій, був тим, кого завжди пам'ятатимемо як невгамовного борця, який ніколи не здавався перед життєвими викликами. Його доброта і тепло, лагідно обгортали всіх, хто його оточував. Він був, прикладом позитивності, стриманості, розсудливості, завжди шукав позитивні моменти в житті. Під час повномасштабного вторгнення, в березні 2022 року був призваний на військову службу у Луганський прикордонний загін імені Героя України Євгенія Пікуса. Був інспектором прикордонної служби, другої категорії.Книга пам'яті органів системи МВС