- Укр
- Англ
Сенюк Олексій Олександрович (Пума)
24 грудня 1974 – 27 лютого 2022Київська обл. – Чернігівська обл.
Орден «Золота Зірка»

Біографія
Сенюк Олексій Олександрович народився 24 грудня 1974 р. у м. Сторожинець Чернівецької області. Проживав у с. Теліжинці Тетіївського району Київської області, закінчив школу та працював будівельником.
Захищав Україну від початку російської агресії в 2014 р. Брав участь у бойових діях у складі 3-ї роти 1-ї окремої танкової бригади.
Наприкінці лютого 2022 р. у боях на Чернігівщині знищив дві ворожі БМП та захопив танк Т-72.
27 лютого 2022 р. загинув унаслідок авіаудару.
Похований 12 квітня 2022 р. у м. Носівка, де тимчасово проживали його дружина та дві доньки.
За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі Сенюку Олексію Олександровичу було присвоєно звання «Герой України» з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (посмертно).Місце поховання
Ще не додано
Фото і відео
Ще не додано
Україна пам'ятає
Ще не додано
Спогади
Ще не доданоВи можете поділитися історією або теплими словами, щоб вшанувати пам’ятьВшанування пам'яті
Ще не додано
Публікації
- 47-річний танкіст Олексій Сенюк загинув 27 лютого 2022 року під час оборони Чернігова. Від початку повномасштабного нападу російських військ в одному із зіткнень із противником знищив дві ворожі бойові машини піхоти і захопив танк Т-72. Головний сержант 1-ої окремої танкової Сіверської бригади посмертно удостоєний звання Герой України. Олексій народився в селі Теліжинці на Київщині. Там закінчив школу та пішов працювати будівельником. У 2014-му вирішив йти захищати Україну спочатку добровольцем, а потім став контрактником ЗСУ. Побратими розказують, що військовослужбовець був найкращим воїном-танкістом, який пройшов пекло боїв, що точилися спочатку на сході України. Ніколи не боявся приймати рішення і брати за них відповідальність. За стійкість і відвагу у 2016 році був нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня. Знайомі чоловіка кажуть, що більше за все на світі чоловік любив своїх донечок: Ангеліну та Даніелу, а також Україну. Герой загинув у день народження своєї доньки. Через постійні військові дії в регіоні лише 45 днів по тому вдалося похоронити Героя – він знайшов свій вічний спочинок у місті Носівка на Чернігівщині, яку він боронив до останнього подиху. Олексія не дочекалися вдома дружина та дві доньки.Платформа пам'яті 'Меморіал'