- Укр
- Англ
Мельстер Ольга Володимирівна
1 січня 1991 – 21 червня 2022Кіровоградська обл. – Донецька обл.
Орден «За мужність» III ступеня

Біографія
Мельстер Ольга Володимирівна народилася 1 січня 1991 р. у м. Кіровоград. Навчалася на мистецькому факультеті педагогічного університету імені Володимира Винниченка. Вже на 1-му курсі почала працювати в ювелірній майстерні. Бакалаврат закінчила із відзнакою, дипломну роботу Ольги — декоративні вази з глини «Плин часу» — університет передав у художній музей. Почала виготовляти пряники, згодом вироби відправляла в Іспанію, Польщу та Чехію. Пекла смакоту для військових, онкохворих дітей, безхатченків. Коли почалася пандемія коронавірусу, проводила онлайн-курси із виготовлення пряників. Після початку повномасштабного вторгнення разом зі своїм чоловіком долучилася до захисту України у лавах ТрО. Проходиласлужбу у 121-й ОБрТрО. Загинула 21 червня 2022 р. разом зі своїм чоловіком Мельстером Тарасом Юрійовичем біля с. Борівське Луганської області.Місце поховання
Ще не додано
Фото і відео
Ще не додано
Україна пам'ятає
Ще не додано
Спогади
Ще не доданоВи можете поділитися історією або теплими словами, щоб вшанувати пам’ятьВшанування пам'яті
Ще не додано
Публікації
- Захисниця 31-річна Ольга Мельстер загинула 21 червня 2022 року біля селища Борівське Луганської області. Під час ворожого прильоту разом з нею в окопі перебував її чоловік Тарас Мельстер. Він теж загинув. Ольга Мельстер народилася в Кропивницькому. Ще в початкових класах вирішила, що буде дизайнеркою. Навчалася на мистецькому факультеті Центральноукраїнського державного університету імені Володимира Винниченка. Вже на першому курсі пішла працювати в ювелірну майстерню. Бакалаврат закінчила із відзнакою. Її дипломну роботу – декоративні вази з глини під назвою «Плин часу» – університет передав у художній музей. Якось Ольга спробувала виготовляти пряники. Після цього вирішила розвиватись у цьому напрямку як підприємиця. Вироби відправляла в Іспанію, Польщу, Чехію. Жінка часто допомагала благодійним проєктам: пекла смаколики для військових, онкохворих діток, безхатченків. Коли почалася пандемія коронавірусу, проводила онлайн-курси із виготовлення пряників. На другий день повномасштабної війни, 25 лютого 2022 року, Ольга з чоловіком Тарасом пішли до військкомату і підписали контракти. Приєдналися до лав тероборони. До війни ніхто з подружжя не тримав у руках зброю, не служив, не брав участь у воєнних діях. «У день відправки на фронт після зустрічі зі мною Оля третій раз у житті обрізала коси. Про це я дізналася вже потім від меншої доньки Каті. Мене криє це досі… Її рішення з волоссям я сприйняла як її відмову від цивільного життя, від жіночності своєї, від того, що вона так любила і берегла. Вона позбулася того, що дуже цінувала, бо це заважало носити бронік», – розповіла мама Ольга, Інга Дуднік. Ольга і Тарас були однолітками, обом виповнився 31 рік. На фронті вони служили в бригаді, яка боронила Сєвєродонецьк. «Дякую, що захищали нас на землі. Тепер захищатиме з неба», – написала мати загиблої. Посмертно Ольгу й Тараса нагородили орденом «За мужність» ІІІ ступеня. Подружжя поховали на Далекосхідному кладовищі у Кропивницькому.Платформа пам'яті 'Меморіал'