Левчук Остап Михайлович

Старший лейтенант медичної служби Остап Левчук загинув 16 березня 2022 р. від кулі снайпера під час евакуації поранених у районі с. Мощун Київської області. Чоловіку було 52 роки. Остап народився у с. Брацлав на Вінниччині у родині майбутніх лікарів-педіатрів. Із дитинства був дуже говірким, веселим, легко йшов на контакт. У старших класах юнак ще роздумував, ким стати. Врешті Остап та дві його сестри також стали лікарями, як і батьки. Хлопець вступив до Київського національного медичного університету імені О. О. Богомольця. Після 2-го курсу його призвали до армії. Коли повернувся, відновив навчання, вибравши спеціальність оториноларинголога, закінчив інтернатуру. Потім із дружиною перебрався до Переяслава, де жила вся його родина. Влаштувався на роботу в районну лікарню. Чоловік захопився гомеопатією. Постійно вдосконалював кваліфікацію, поповнюючи знання в Україні та за кордоном. Вивчав психологію та іноземні мови. Хоч Остап був амбулаторним лікарем, завжди прагнув оперувати. Та у лікарні для цього не було можливості, тому через десять років він вирішив відкрити приватну практику. Остап Левчук брав участь у Революції гідності. Під час розстрілів він надавав допомогу пораненим. Потім вирішив йти до військкомату, але йому відмовили. Чоловік їздив до шпиталю допомагати пораненим бійцям із зони АТО, постійно волонтерив. На другий день повномасштабного вторгнення, 25 лютого 2022 р., Остап знову пішов записуватися до війська. Цього разу його взяли, і за два тижні він опинився у зоні бойових дій на північних околицях Києва, біля с. Мощун Бучанського району. Рятував військових та цивільних. Рідним по телефону казав коротко і спокійно: «Все окей, працюю». Поховали військового лікаря у м. Переяслав на Київщині. З ним прощалося все місто. В Остапа залишилися мама, дружина, син і донька. Старший лейтенант Остап Левчук посмертно нагороджений орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня.