Халіков Панас Георгійович

Халіков Опанас Георгійович народився у 1997 р. у с. Березине Болградського району Одеської області. Після закінчення 9-го класу загальноосвітньої школи вступив до Полтавського професійного коледжу транспортного будівництва. Закінчивши цей заклад освіти, у 18-річному віці пішов до лав ЗСУ. Дозвіл йти на фронт дала опікун хлопця. Після смерті матері батьку Георгію Халікову було важко з малими дітьми. Він розлучився з дружиною задовго до її смерті й з того часу жив на Полтавщині. Тому його дітей (Опанаса разом із братами) забрала рідна тітка та перевезла у с. Тарутине на Одещині. Опанас Халіков брав участь у бойових діях із 2016 р. Під час служби в АТО на Сході України у складі 93-ї окремої механізованої бригади «Холодний Яр» Опанас у 2017 р. зустрівся зі своїм батьком — випадково, на Донеччині. Його підрозділ їхав на ротацію, а батьків — заступав на бойові позиції. З початком російського вторгнення в Україну перебував на передовій. Зокрема, у березні — квітні 2022 р. брав участь у звільненні міст Тростянець та Охтирка на Сумщині. Потім воював під Ізюмом на Харківщині. Загинув 25 квітня 2022 р. під час масованого обстрілу в Харківській області. Чин прощання відбувся 1 травня 2022 р. у рідному селі Березине Болградського району на Одещині. За особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі Халікова Опанаса Георгійовича нагороджено орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).