Махно Павло Валерійович (Махно)

Сержант Павло Махно (позивний Махно) дістав важкі поранення у бою за с. Велика Комишуваха Харківської області. Під час виконання бойового завдання в окоп, де він перебував, прилетіла міна. Ще рік військовослужбовець вважався зниклим безвісти, а потім його рідні з'ясували, що чоловіка вдалося евакуювати. Він проходив лікування у госпіталях сіл Лозове та Близнюки. А 17 квітня 2022 р., не доїхавши кілька кілометрів до медичного закладу в Харкові, помер. Павлу було 54 роки. Він народився у м. Дніпро. Навчався у школі № 38, потім здобув фах електромонтера з ремонту електрообладнання. Під час строкової служби обіймав посаду водія-механіка БТР. У 2013 р. закінчив Дніпропетровський навчальний центр «Дніпроагротехсервіс», де здобув фах тракториста-машиніста сільськогосподарського виробництва категорії «А». Понад 20 років працював на авторинку, останнім місцем роботи чоловіка був меблевий завод. У вільний час любив читати, обожнював виїздити з рідними на природу, до річки. Випікав торти на замовлення, а також займався сільським господарством: вирощував овочі, пшеницю та соняшник, мріяв завести свиней, гусаків і курей. Намагався вирощувати все без хімікатів — це хобі стало розрадою чоловіка після участі в антитерористичній операції. У 2015 р. Павла мобілізували до 39-ї окремої механізованої бригади, де він обіймав посаду гранатометника. Брав участь у боях за Костянтинівку, Широке, Веселе, Піски, Авдіївку. 24 лютого 2022 р. він знову став на захист України, долучившись до лав 93-ї окремої механізованої бригади «Холодний Яр». Був навідником. Нагороджений відзнакою «За участь в антитерористичній операції» та орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно). «Він був чудовим батьком. У дитинстві проводив дуже багато часу зі мною: грався, читав книжки, готував їсти та займався зі мною, коли мама здобувала другу професію. Тато навіть із того, що мав, зробив невеликий майданчик: уклав пісочницю, вкопав колеса і зробив ще декілька розваг. Будував шалаші у дворі. До нього завжди можна було прийти з будь-яким запитанням, і він знав відповідь. Брав мене з собою всюди, де тільки міг. Тато був для мене найкращим другом, я провела з ним більшість свого життя», — розповіла Маргарита Махно. Поховали захисника на Краснопільському кладовищі у м. Дніпро. У Павла залишилися батьки, брат, дружина і троє дітей.