Луцик Петро Ростиславович (Луцьк)

Військовослужбовець Петро Луцик (позивний Луцьк) загинув 23 листопада 2023 р. у с. Вільшана на Харківщині. Під час виходу з позиції дістав смертельне поранення внаслідок влучання снаряда з дрона-камікадзе. Петрові було 53 роки. Він народився на Рівненщині. За фахом був будівельником. У молодості працював за спеціальністю та зводив будинки. Згодом розпочав підприємницьку діяльність: мав власний продуктовий магазин. Також вирощував пшеницю, гречку, горох. Був церковним старостою. Вільний час обожнював проводити з онуками. Любив переглядати фільми. Мешкав з родиною у с. Курозвани Рівненської області. Під час повномасштабної війни, 25 лютого 2022 р., став на захист України, долучившись до лав 14-ї окремої механізованої бригади імені князя Романа Великого. Обіймав посаду стрільця. Був поранений, проте повернувся на службу. Нагороджений орденом «Навіки в строю». «Мій тато був неймовірною людиною. Добрим, щирим, справедливим. Справжнім патріотом України. Дуже любив свою родину», — написала Іванна Антіпова. Поховали воїна у с. Курозвани на Рівненщині. У Петра залишилися мама Тамара, дружина Марія, діти Іванна та Володимир, а також онуки Ілля, Роман та Петро. Останній народився вже після загибелі дідуся-захисника, хлопчика назвали на його честь.