- Укр
- Англ
Чорноок Петро Віталійович (Чорний)
18 листопада 1975 – 20 січня 2024Казахстан – Луганська обл.
Орден «За мужність» III ступеня

Біографія
Ще не доданоМісце поховання
Ще не додано
Фото і відео
Ще не додано
Україна пам'ятає
Ще не додано
Спогади
Ще не доданоВи можете поділитися історією або теплими словами, щоб вшанувати пам’ятьВшанування пам'яті
Ще не додано
Публікації
- Солдат Петро Чорноок (позивний Чорний) загинув 20 січня 2024 р., відбиваючи ворожий штурм у районі с. Стельмахівка на Луганщині. Воїну було 48 років. Петро народився у м. Алмати (Казахстан). Із 1988 р. жив у м. Кремінна Луганської області. Закінчив Рубіжанський індустріально-педагогічний фаховий коледж та здобув фах електрика-механіка. У 2002–2022 рр. працював у компанії «ВІКО-Україна», потім до 2023 р. був електромеханіком у столичному ТОВ «Вент-Сервіс». Захоплювався гвинтівками та загалом любив стрілецьку зброю. У березні 2023 р. Петро добровільно вступив до лав Національної гвардії України. Він служив у 1-й бригаді оперативного призначення «Буревій». Боронив північний та східний напрямки фронту. «Петро — це світла людина, порядний, надійний, чесний і принциповий. Щирий та справжній друг. Був вимогливим як до себе, так і до навколишніх. Людина діла. Сміливий та відважний. Він не зміг стояти осторонь, добровільно пішов на війну. Дуже хотів пришвидшити звільнення Кремінної», — розповіла його дружина Тетяна. Поховали нацгвардійця на Алеї Героїв Берковецького кладовища у Києві. У Петра залишилися мама, дружина і донька.Платформа пам'яті 'Меморіал'