- Укр
- Англ
Скальський Роман Степанович (Smith)
29 листопада 1996 – 5 січня 2023Львівська обл. – Донецька обл.
Орден «За мужність» III ступеня

Біографія
Скальський Роман Степанович народився 29 листопада 1996 р. у м. Львів. У 2003 р. розпочав навчання у загальноосвітній школі № 63, згодом перейшов до загальноосвітньої школи № 82, яку закінчив у 2012 р. Продовжив навчання у Львівському техніко-економічному коледжі НУ «ЛП» за спеціальністю «Будівництво та експлуатація будівель і споруд». Потім продовжив навчання за спеціальністю в Національному університеті «Львівська політехніка», де у 2019 р. здобув ступінь магістра. Після закінчення навчання працював на різних підприємствах, згодом став приватним підприємцем. Любив українські пісні та джаз. Із початком повномасштабного російського вторгнення в Україну в 2022 р. добровольцем став на захист рідної землі. Служив у складі 125-ї окремої бригади територіальної оборони ЗСУ на посаді командира стрілецького відділення. У червні 2022 р. одружився, невдовзі після одруження у складі підрозділу виїхав до зони бойових дій. Одного разу в телефонній розмові сказав дружині: «Ми не здали жодного метра нашої землі. Нам було важко, але ніколи не буде соромно». Загинув 5 січня 2023 р. у районі с. Торське Донецької області. У Романа залишились дружина, батьки, дві старші сестри та брат. Поховали захисника на полі Почесних поховань Личаківського кладовища у м. Львів.Місце поховання
Ще не додано
Фото і відео
Україна пам'ятає
Ще не додано
Спогади
Ще не доданоВи можете поділитися історією або теплими словами, щоб вшанувати пам’ятьВшанування пам'яті
Ще не додано
Публікації
- Молодший сержант Роман Скальський, позивний SMITH, загинув на бойовому завданні 5 січня 2023 року поблизу села Торське на Донеччині. Воїну було 26 років. Роман народився у Львові. У 2019 році закінчив Національний університет «Львівська Політехніка», отримав диплом магістра за спеціальністю «Будівництво та цивільна інженерія». Працював у будівельній сфері, згодом став регіональним представником з продажу кліматичного обладнання. Любив слухати українську музику, кататися на сноуборді та їздити в гори. Незадовго до загибелі одружився. Під час повномасштабного російського вторгнення Роман став на захист рідної країни у лавах 125-ї окремої бригади територіальної оборони ЗСУ. Був командиром відділення у 215-му батальйоні. «Мій чоловік – це людина-світло. Я б хотіла, щоб усі прочитали про мого Романа. Який він справедливий, виважений, турботливий. Усі, хто його знав, зазначають його ясний світлий розум і здатність швидко вирішувати складні завдання. Я хочу, щоб Романа запам'ятали як мужнього захисника і свідомого громадянина України. Він, не чекаючи повістки, в лютому 2022 року сам пішов у військкомат, зміг записатись лише з другого разу. От те, що потрібно знати про нього. Він захищав мене і кожного, хто це читає, ціною свого життя, яке обірвалось через російську агресію. Назавжди в строю. У себе в соцмережах писав: «Ми не здали жодного метра нашої землі, нам було страшно, але ніколи не буде соромно», – розповіла дружина полеглого воїна. Поховали захисника на Полі почесних поховань Личаківського кладовища у Львові. Вдома на Романа чекали дружина, батьки, дві старші сестри та брат.Платформа пам'яті 'Меморіал'