- Укр
- Англ
Сражевський Роман Сергійович (Матіз)
15 липня 1979 – 25 листопада 2023Сумська обл. – Харківська обл.
Біографія
Ще не доданоВійськова служба
Старший сержантЩе не доданоМісце поховання
Ще не додано
Фото і відео
Ще не додано
Україна пам'ятає
Ще не додано
Спогади
Ще не доданоВи можете поділитися історією або теплими словами, щоб вшанувати пам’ятьВшанування пам'яті
Ще не додано
Публікації
- 44-річний старший сержант Роман Сражевський (позивний Матіз) загинув 25 листопада 2023 р. під час виконання бойового завдання поблизу с. Іванівка на Харківщині. Рятуючи поранених побратимів, дістав смертельні поранення під час ворожого мінометного обстрілу. Роман народився у с. Жигайлівка Сумської області. Здобув середню освіту. Жив із родиною у с. Рокитне Харківської області. Працював на виробництві павільйонів для басейнів у фірмі «Компал». Колеги згадують його як надійного та відповідального співробітника. Захоплювався риболовлею, автоперегонами та дрифтом. Загалом був дуже активним, обожнював адреналін. Мав багато друзів, оскільки був веселим і компанійським. Коли почалася повномасштабна війна, чоловік пішов захищати рідну країну. 15 березня 2022 р. поповнив лави Збройних сил України. Службу проходив у 43-й окремій механізованій бригаді. Обіймав посаду головного сержанта взводу. «Близько 8 щасливих років прожили в несамовитій любові та повазі. Чоловік став усім світом мені, замінив і рідних, і близьких, і друзів. Моїй донечці від першого шлюбу став рідним татом, він був першим у всіх її досягненнях, багато чого навчив, вона рівнялася і тягнулася до нього. Весь світ перевернувся, коли його не стало… Він пішов на війну, бо не хотів, щоб вороги прийшли в наш будинок. Хочу назавжди закарбувати його ім'я і прізвище, адже він на це заслуговує… Співробітники його пам'ятають хорошою і доброю людиною, побратими ставилися з повагою, знайомі не могли повірити, що така добра людина пішла на небо, рідні в розпачі. За все своє життя він не нажив ворогів, ніхто поганого не може про нього сказати, бо його душа була світлою… Дуже боляче, що саме таких забирають небеса», — розповіла дружина загиблого. «У мирному житті Роман був врівноваженим і спокійним, завжди позитивним, дружньо ставився до навколишніх, піклувався про близьких людей. Мав добре і чуйне серце. Він жив разом із дружиною у Рокитному, де придбав будинок. Вони мріяли облаштувати своє затишне сімейне гніздечко», — зазначили у Нововодолазькій громаді. Поховали захисника у с-щі Нова Водолага на Харківщині. Вдома на Романа чекали дружина Катерина, доньки Юлія та Орина.Платформа пам'яті 'Меморіал'