- Укр
- Англ
Мороз Руслан Ілліч
16 липня 1981 – 17 червня 2022Полтавська обл. – Харківська обл.
Біографія
Ще не доданоВійськова служба
Старший сержантЩе не доданоМісце поховання
Ще не додано
Фото і відео
Ще не додано
Україна пам'ятає
Ще не додано
Спогади
Ще не доданоВи можете поділитися історією або теплими словами, щоб вшанувати пам’ятьВшанування пам'яті
Ще не додано
Публікації
- Старший сержант Руслан Мороз загинув 17 червня 2022 р. біля с. Цапівка на Харківщині. Перебуваючи на позиціях, потрапив під ворожий артилерійський обстріл. Разом із ним тоді загинули 8 побратимів. За місяць, 16 липня, воїну виповнився б 41 рік. Руслан родом із с. Слободо-Петрівка Полтавської області. Закінчив 11 класів місцевої загальноосвітньої школи. У 1999 р. був призваний на строкову службу до ЗСУ. Після повернення з армії розпочав трудову діяльність на Морозівській птахофабриці, обіймав посаду начальника охорони. Жив із родиною у с. Морозівка. Останні 8 років працював у службі безпеки ТОВ «Нова пошта». Вільний час присвячував сім'ї, яку дуже любив. Власноруч лагодив усе вдома, міг також відремонтувати будь-яку техніку чи транспортний засіб. На фронт чоловік потрапив на початку квітня 2022 р. Служив у 32-му окремому стрілецькому батальйоні в/ч А4020. Обіймав посаду начальника складу взводу матеріально-технічного забезпечення. Через 2 тижні навчань Руслана одразу відправили на передову. «Руслан дуже любив свою сім'ю. Вмів абсолютно все: в домі, який він побудував, все зроблене його руками. Йому навіть на фронті сказали: як так може бути, що ти усе вмієш? Будь-який інструмент — косарки, зварювальні апарати, пили; на будь-якому транспорті — ЗІЛ, трактор, вантажівка, легкова машина, мотоцикл — усе це вмів. У нього було дуже багато друзів. На похорон прийшла, здається, не одна тисяча людей. І я навіть дивуюсь — усі, з ким він був знайомий, вважають його своїм другом. А все тому, що він завжди усім допомагав, нікому не відмовляв», — розповіла його дружина. «Дуже відповідальна, добра людина, дружній та хоробрий, лідер у колективі. До своїх обов'язків підходив сумлінно, виконував їх якісно, жодних нарікань на його роботу ніколи не було. Руслан був дуже гідною людиною, людиною з великої літери, високошанованою і чесною», — додали колеги. Захисника поховали у рідному селі Слободо-Петрівка. У Руслана залишилися батьки, дружина, донька, рідні, друзі, колеги та побратими. У с. Слободо-Петрівка вулицю Гагаріна перейменували на вулицю Руслана Мороза.Платформа пам'яті 'Меморіал'