- Укр
- Англ
Зелений Руслан Олексійович (RuSiK)
11 червня 1990 – 18 вересня 2023Вінницька обл. – Запорізька обл.
Орден «За мужність» III ступеня

Біографія
Ще не доданоМісце поховання
Ще не додано
Фото і відео
Ще не додано
Україна пам'ятає
Ще не додано
Спогади
Ще не доданоВи можете поділитися історією або теплими словами, щоб вшанувати пам’ятьВшанування пам'яті
Ще не додано
Публікації
- Старший солдат Руслан Зелений (позивний RuSiK) загинув 18 вересня 2023 р. під час ворожого мінометного обстрілу. Він виконував бойове завдання поблизу с. Роботине Запорізької області. Воїну назавжди залишилося 33 роки. Руслан був родом із с. Думенки Вінницької області. Мешкав у Вінниці. У 2007 р. закінчив Лозівську середню школу. Через три роки — Кам'янець-Подільський індустріальний коледж за спеціальністю «Відкрита розробка корисних копалин», де здобув фах гірничого інженера. Згодом навчався в Дніпропетровському національному гірничому університеті. Працював на Гніванському гранітному кар'єрі, обіймав посаду начальника дільниці. Після початку повномасштабного вторгнення не зміг лишатися осторонь та добровільно пішов на військову службу. Разом із рідним братом боронив цілісність України на Донецькому та Запорізькому напрямках. Воював у складі 14-ї бригади оперативного призначення НГУ «Червона калина». Обіймав посаду стрільця-кухаря. Під час служби був нагороджений нагрудним знаком «Ветеран війни». «Мені дуже його не вистачає… Я радий, що він був у моєму житті і тепер назавжди залишиться в серці», — сказав брат Олексій Зелений. Поховали воїна в рідному селі на Вінниччині. У Руслана залишилися батьки, дружина, діти та брат.Платформа пам'яті 'Меморіал'