- Укр
- Англ
Шевченко Руслан Вікторович (Пекар)
28 серпня 1973 – 19 липня 2024Одеська обл. – Донецька обл.
Біографія
Ще не доданоВійськова служба
СолдатЩе не доданоМісце поховання
Ще не додано
Фото і відео
Ще не додано
Україна пам'ятає
Ще не додано
Спогади
Ще не доданоВи можете поділитися історією або теплими словами, щоб вшанувати пам’ятьВшанування пам'яті
Ще не додано
Публікації
- 50-річний солдат Руслан Шевченко (позивний Пекар) загинув 19 липня 2024 р. під час виконання службових обов'язків у районі с-ща Ямпіль на Донеччині. Автомобіль захисників потрапив у ДТП. Руслан народився у м. Сєвєродонецьк Луганської області. Навчався у ПТУ № 26 м. Миколаєва, за фахом працював недовго, адже його забрали в армію. Жив із родиною у м. Південне Одеської області. Працював пекарем у мініпекарні «Духмяна хата». У вільний час дуже любив рибалити. Під час повномасштабного російського вторгнення, у жовтні 2023 р., чоловіка мобілізували до лав Збройних сил України. Службу проходив у складі 115-ї окремої механізованої бригади. Робив те, що вмів найкраще, — був кухарем у взводі матеріального забезпечення. «Мій чоловік був людиною-позитивом, завжди жартував, ніколи не бачив нічого поганого. Всі, хто його знав, відправляли його на передачу «Розсміши коміка». Коли мені жартома ставили запитання: «Як ти з ним живеш?», я відповідала: «Як у цирку». Насправді так і було, за 20 років нудно з ним не було жодного дня. Працював пекарем багато років і дуже любив свою роботу. Він мені постійно казав, що вивчимо дітей і він відкриє свою круасарню на Південному березі Франції. Це була його мрія, яка тепер ніколи не здійсниться», — розповіла дружина загиблого Оксана. Поховали Руслана на кладовищі у с. Сичавка. У захисника залишились батько, брат, дружина, дві доньки та син.Платформа пам'яті 'Меморіал'