Скринник Руслан Валерійович (Укроп)

Старший лейтенант Руслан Скринник (позивний Укроп) загинув 8 листопада 2022 р. у бою з окупантами біля с-ща Опитне на Донеччині. Офіцеру було 40 років. Руслан народився і жив у Києві. Навчався у школі № 242. Закінчив Київський фінансовий ліцей та Ірпінський податковий університет. Останнім часом працював у дитячій танцювальній студії тренером із акробатики. Любив футбол. Був гравцем команд «Delonghi», «Avatas», «Машинтех», «Dragons-Talisman», «Syndicate», «Vega Sport», «Орієнтир». Був майстром спорту з тхеквондо. У перший день повномасштабної війни чоловік приєднався до лав столичної ТРО. Згодом став військовослужбовцем 36-ї окремої бригади морської піхоти імені контрадмірала Михайла Білинського. Обіймав посаду командира взводу. «Ми прожили з Русланом 15 років. Він був добрим, мужнім, справедливим, веселим. Коханий чоловік, люблячий батько та гарний друг. Він не міг стояти осторонь, тому 24 лютого добровольцем пішов до військкомату. Під час бойового завдання, рятуючи побратимів, загинув», — розповіла дружина офіцера. «Руслан був світлою доброю людиною, талановитим футболістом із неповторним дриблінгом, справжнім командним досвідченим гравцем. Він створював баланс як на футбольному майданчику, так і в роздягальні. Ніколи не втрачав віри у перемогу. Дякуємо тобі, Герою! Для нас було честю знати тебе! Вічна пам'ять та Слава! Слава Україні!» — зазначили на сторінці Федерації футзалу Києва. «Красунчик, дуже світла і розумна людина, справжній українець... Ми не бачилися багато років, але я все життя пам'ятаю приклад Руслана та його сім'ї, як треба правильно виховувати дітей. Тому що моральні якості були геть протилежними матеріальним статкам. Він був мажором, але ніщо у поведінці не видавало цього (лише інколи їх із ліцею забирав водій батька на мерседесі останньої марки). Скромний, гарно навчався, займався рукопашними видами спорту, завжди допомагав і був поряд. Спочивай з миром, ти назавжди в наших серцях», — написала однокласниця Катерина Клименко. Поховали Руслана на Лук'янівському військовому кладовищі в Києві. У захисника залишилися мама, дружина, донька і син.