- Укр
- Англ
Чайковський Сергій Анатолійович (Борець)
28 липня 1985 – 19 липня 2022Дніпропетровська обл. – Харківська обл.
Медаль «За військову службу Україні» (посмертно)
Біографія
Ще не доданоМісце поховання
Ще не додано
Фото і відео
Ще не додано
Україна пам'ятає
Ще не додано
Спогади
Ще не доданоВи можете поділитися історією або теплими словами, щоб вшанувати пам’ятьВшанування пам'яті
Ще не додано
Публікації
- Молодший сержант Сергій Чайковський (позивний Борець) загинув 19 липня 2022 р. під час виконання бойового завдання під м. Ізюм Харківської області. Командир відділення дістав осколкове поранення, несумісне з життям. Він не дожив дев'ять днів до свого 37-го дня народження. Сергій народився у м. Дніпро. Навчався у Придніпровській державній академії фізичної культури і спорту. Мав звання майстра спорту з тхеквондо. Проходив строкову службу в київському МВС. Був командиром відділення спецназу. Під час служби тренував особовий склад. У 2014 р. Борець був мобілізований до 25-ї повітрянодесантної бригади. Брав участь у звільненні від окупантів Слов'янська та Краматорська на Донеччині. Після загибелі товариша перевівся у 79-ту десантно-штурмову бригаду, обороняв Донецький аеропорт. У 2015 р. Сергія Чайковського нагородили орденом «За мужність» ІІІ ступеня за те, що встановив український прапор над ДАПом та брав участь у підриві терміналів. Під час служби дістав два поранення та контузію. Після цього довго проходив реабілітацію, однак потім знову повернувся до ЗСУ. Коли почалася повномасштабна війна, Борець служив у розвідувальній роті 93-ї окремої механізованої бригади «Холодний Яр». «Сергій був прикладом для багатьох. Він був справжнім патріотом своєї держави та помер за неї. Стояти до останнього — це був сенс його життя. Він врятував життя дуже багатьох таких же героїв, як і він сам. Україна повинна пишатися своїми героями», — розповіла Ірина Чайковська, колишня дружина бійця. Захисника поховали у Чернівецькій області. У Сергія залишилися батько та син.Платформа пам'яті 'Меморіал'