Дорошенко Сергій Михайлович

Солдат Сергій Дорошенко загинув 23 вересня 2023 р. поблизу сіл Пожня та Попівка Сумської області. Повертаючись з бойового завдання, він потрапив у засідку ворожої диверсійно-розвідувальної групи. Сергієві було 39 років. Він народився у м. Ромни на Сумщині. Закінчив Пустовійтівську загальноосвітню школу І–ІІІ ступенів ім. П. І. Калнишевського. Займався спортом та здобував першість району й області з легкої атлетики. Потім пішов навчатися до Роменського вищого професійного училища № 14, де здобув фах електрозварника. Ця професія стала захопленням усього його життя. 1,5 роки проходив службу в прикордонному загоні на Заході України. Коли повернувся на рідну Сумщину, то переважно працював за спеціальністю. Зокрема, останні 15 років — у приватній фірмі, а до цього — на будівництві в Києві та ліфтером у Сумах. Займався виготовленням металоконструкцій, де проявляв творчість та креативність, захоплювався ремонтом електро- і радіоприладів. Також чоловік цікавився історичними знахідками, колекціонував монети. Дуже любив природу, мандрівки, обожнював збирати гриби, рибалити, вирощувати кімнатні квіти. Пробував себе у багатьох декоративно-прикладних ремеслах і все вдавалось на відмінно. Прищеплював любов до спорту маленькій донечці Богданці. Ім'я для неї він сам запропонував. Під час повномасштабного вторгнення служив у 117-й окремій бригаді територіальної оборони. Обіймав посаду кулеметника-навідника. «Сергій був світлим, добрим, чуйним та щирим, порядним, чесним, справедливим і відповідальним, веселим та креативним. Працелюб. Він мав чітку позицію і власну думку з будь-якого питання. Справжній, мужній чоловік. Люблячий коханий, найніжніший тато, найближчий друг для брата, турботливий син, прекрасний хрещений багатьом діткам, найщиріший товариш і кум, відповідальний працівник та воїн, якому вдячні багато людей. Наш чоловік і тато був нашим коханням, підтримкою, опорою, розрадою, захистом, нашим другом, особистим психологом, мотиватором, сенсом життя, який ми втратили… Він — частина душі нашої сім'ї, яка тепер навіки розірвана... Не вистачає слів, щоб повністю описати, якою він був людиною...» — розповіла дружина Тетяна Чала. Поховали захисника на центральному кладовищі у с. Пустовійтівка Сумської області. У Сергія залишилися батьки, дружина, донька та брат.