Міщенко Сергій Олексійович (Бугор)

Міщенко Сергій Олексійович народився 21 травня 1974 р. у м. Зіньків на Полтавщині. Середню освіту здобув у Проценківській школі. У дитинстві мріяв стати військовим, оскільки його батько був прикордонником, а дідусь служив у підрозділі зі знищення танків. Протягом 1991–1993 рр. служив у лавах Національної гвардії України. Потім одержав юридичну освіту та працював в Опішнянському підрозділі міліції. Займався підприємницькою діяльністю у сфері будівництва у партнерстві з братом Євгеном, мав власну бригаду будівельників. З перших днів повномасштабної війни пішов служити до Збройних сил України. Обіймав військову посаду командира відділення взводу протитанкових ракетних комплексів 87-го протитанкового дивізіону 45-ї окремої артилерійської бригади корпусу резерву сухопутних військ Збройних сил України. Брав участь у боях за Київ, у боях поблизу м. Барвінкове на Харківщині, біля сіл Вірнопілля, Бражківка Харківської області. Побратими називали його «винищувачем танків». Усього на рахунку Сергія Міщенка — 35 одиниць знищеної російської військової техніки. Під час одного з боїв він знищив 7 одиниць військової техніки російських військ, зокрема чотири танки. Загинув 1 грудня 2022 р. під час виконання бойового завдання у с. Ковалівка Сватівського району Луганської області. Прощання з загиблим відбулося 7 грудня 2022 р. у м. Полтава. Похований на центральному кладовищі м. Зіньків. За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі Міщенку Сергію Олексійовичу було присвоєно звання «Герой України» з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (посмертно).