- Укр
- Англ
Олексієнко Сергій Олександрович (Zverek)
4 жовтня 1987 – 1 березня 2022Київська обл. – Київська обл.
Орден «За мужність» III ступеня

Біографія
Олексієнко Сергій Олександрович народився 4 жовтня 1987 р. у м. Фастів на Київщині.
Закінчив Військовий інститут Київського національного університету імені Тараса Шевченка, здобув фах військового психолога.
Розпочав військову службу у м. Васильків Київської області лейтенантом.
У 2015–2016 рр. брав участь в АТО на Сході України, в районі м. Мар'їнка Донецької області.
На початку 2022 р. обіймав посаду заступника командира батальйону з морально-психологічного забезпечення.
Загинув 1 березня 2022 р. під час боїв за м. Васильків.
Похований 2 березня на Інтернаціональному кладовищі у м. Фастів Київської області.Військова служба
МайорОрден «За мужність» III ступеня
Відзнака «За участь в антитерористичній операції»
Відзнака «Учасник АТО»
Загинув 1 березня 2022 року під час боїв за м. Васильків, Київська область.
Місце поховання
Ще не додано
Фото і відео
Україна пам'ятає
Ще не додано
Спогади
Ще не доданоВи можете поділитися історією або теплими словами, щоб вшанувати пам’ятьВшанування пам'яті
Ще не додано
Публікації
- Майор Сергій Олексієнко, позивний Zverek, загинув у ніч на 1 березня 2022 року в місті Васильків Київської області. Офіцер разом із побратимами захищав військову частину, яку штурмувала ворожа диверсійно-розвідувальна група. Він отримав смертельне вогнепальне кульове поранення голови. Сергій Олександрович народився в селі Телешівка Київської області. З дитинства жив у місті Фастів. Навчався у школі №1, займався спортом. Потім закінчив Військовий інститут Київського національного університету імені Тараса Шевченка, де здобув фах військового психолога. У 2009 році одружився. Захоплювався психологією, любив рибалити, читати, проводити час на природі та збирати гриби. Також був гостинним господарем. Квасив капусту, ліпив пельмені, маринував власноруч зібрані гриби. Любив готувати, особливо страви кримськотатарської кухні, зустрічати гостей і частувати їх. Коли у подружжя з'явилися діти, чоловік повністю віддавав себе сім'ї. Після випуску молодий офіцер розпочав службу в 38-му об'єднаному навчальному центрі Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба, який дислокується в місті Васильків на Київщині. Дослужився до звання майора і посади заступник командира навчального батальйону з морально-психологічного забезпечення. У 2015-2016 роках брав участь в АТО. Він завжди серйозно і відповідально ставився до роботи, мужньо і віддано виконував завдання, чим і заслужив повагу колег і командирів. 23 лютого 2022 року Сергій востаннє був з рідними. Того дня його терміново викликали на службу, звідки він вже не повернувся. З перших днів повномасштабного вторгнення офіцер та його побратими мужньо виконували службові обов'язки та давали відсіч росіянам. «Сергій був життєрадісною, совісною, чесною, порядною, відповідальною людиною. Дуже любив, цінував і поважав батьків. Він був справжнім патріотом своєї Батьківщини, за яку віддав найдорожче – своє життя», – розповіла його мама Ольга. Посмертно офіцера нагородили орденом «За мужність» ІІІ ступеня. Поховали військового на Алеї Слави Інтернаціонального кладовища у Фастові. У жовтні 2022 року вулицю Ватутіна у Фастові перейменували на вулицю Сергія Олексієнка Вдома на захисника чекали батьки Ольга та Сергій, дружина Анна, доньки Марія (2011 р.н.) та Олександра (2018 р.н.).Платформа пам'яті 'Меморіал'