Заїковський Сергій Олександрович (Деймос)

Заїковський Сергій Олександрович народився 2 липня 1994 р. у с. Драбів на Черкащині. Хлопець з дитинства захоплювався історією, особливо Давнього Риму, а тому свідомо вступив на історичний факультет Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна. Сергій спеціалізувався на історії стародавнього світу та середніх віків, успішно захистив дипломну роботу «Ветерани римської армії у провінції Дакія». У 2016 р. закінчив історичний факультет Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна.
Після навчання переїхав до м. Київ, де долучився до діяльності культурно-освітнього проєкту «Пломінь». Лекції Сергія збирали сотні вдячних слухачів. Також він писав статті для медіа та брав інтерв’ю в українських дослідників, розвиваючи цікаві йому аспекти індоєвропеїстики, порівняльного релігієзнавства, історії політичних рухів 1920–1930-х рр. і повоєнних правих рухів в Європі.
Сергій був редактором і перекладачем книжок видавництв «Пломінь» та «Nuovi Arditi», публіцистом та істориком. Він переклав такі книжки, як «Легіонерський канон» і «До позитивної критики» Домініка Веннера. Посмертно у видавництві «Пломінь» була опублікована одна з останніх книжок під редакцією Сергія — Сібілла Алерамо «Кохаю, а отже існую». Також до друку готується видання Жана Одрі «Індоєвропейці».
У Києві Сергій Заїковський долучився до молодіжної організації «Авангард». Завдяки своїй ерудиції та знанням традиціоналізму він став ідеологічним наставником своїх побратимів. А отже, фактично другою людиною та ідеологом організації. У 2021 р. став головним редактором «Вістника» «Авангарду» (назва наслідує «Вістник» Донцова). Концептуалізував ключові аспекти світогляду авангардистів: відданість Традиції, цінностям мужності та героїзму, звеличенню війни, а також глибинній екології. Встиг підготувати матеріали для двох перших випусків, перший вийшов друком якраз за тиждень до початку повномасштабної війни.
У 2021 р. Сергій брав участь у бойових діях на Донбасі, поблизу м. Авдіївка, обіймав посаду кулеметника у складі добровольчого підрозділу «Фрайкор».
У день повномасштабного наступу військ рф, 24 лютого 2022 р., Сергій разом із побратимами з «Авангарду» став до лав тероборони та захищав Київ від наступу ворожої армії.
Загинув 24 березня 2022 р. під час контрнаступу української армії поблизу с. Лук’янівка на Київщині. Він був другим номером у протитанковому розрахунку у складі протитанкового взводу 1-го батальйону полку «ССО Азов». Сергій разом із побратимом на правому фланзі атаки в с. Лук’янівка прийняв бій із танком: відбулася танкова дуель українського танка та декількох російських. Під час бою постріл із танка влучив неподалік, обидва бійці загинули на місці.