- Укр
- Англ
Чергик Сергій Петрович
5 червня 1981 – 17 лютого 2023Дніпропетровська обл. – Луганська обл.
Орден «За мужність» III ступеня

Біографія
Ще не доданоМісце поховання
Ще не додано
Фото і відео
Ще не додано
Україна пам'ятає
Ще не додано
Спогади
Ще не доданоВи можете поділитися історією або теплими словами, щоб вшанувати пам’ятьВшанування пам'яті
Ще не додано
Публікації
- Солдат Сергій Чергик загинув 17 лютого 2023 р. поблизу с. Кузьмине на Луганщині. Виконуючи службові обов'язки, потрапив під ворожий артилерійський обстріл та дістав смертельне осколкове поранення голови. Захиснику був 41 рік. Сергій народився і жив у м. Павлоград Дніпропетровської області. Здобув середню освіту в місцевій школі. Певний час працював трактористом. У 1999–2000 рр. пройшов строкову службу в армії, після чого одружився. У 2002 р. почав працювати на шахті «Павлоградська», на бульдозері займався вантаженням вугілля. З 2003 р. працював на шахті імені Героїв Космосу, останніми роками був гірником. У вільний час любив грати в більярд. Захоплювався технікою, повністю міг розібрати й зібрати автомобіль. Під час повномасштабної війни, 10 березня 2022 р., чоловік отримав повістку та пішов до військкомату. Згодом став на захист своєї країни від окупантів, поповнивши лави Національної гвардії України. Спочатку перебував на охороні об'єктів. А з липня проходив службу в 2-му батальйоні спеціального призначення «Донбас». Обіймав посаду старшого водія 1-го автомобільного відділення. «Тато був відповідальним. Коли його щось просили, завжди допомагав будь-кому. У пам'яті друзів та близьких залишився добрим, щирим, позитивним, завжди усміхненим. Він любив свою роботу, був вірний своїй сім'ї. Любив життя та музику, де б не був, завжди її слухав», — розповіла Поліна Чергик. Поховали нацгвардійця у рідному місті. Вдома на Сергія чекали мама, брат, дружина і донька. Посмертно його нагородили міським знаком пошани «За заслуги перед громадою».Платформа пам'яті 'Меморіал'