Стан Сергій Павлович (Тайсон)
9 вересня 1981 – 21 червня 2023Молдова – Донецька обл.
Орден «За мужність» III ступеня

Біографія
Ще не доданоМісце поховання
Ще не додано
Фото і відео
Ще не додано
Україна пам'ятає
Ще не додано
Спогади
Ще не доданоВи можете поділитися історією або теплими словами, щоб вшанувати пам’ятьВшанування пам'яті
Ще не додано
Публікації
- Старший матрос Сергій Стан (позивний Тайсон) загинув 24 червня 2023 р. у районі с. Сторожеве на Донеччині. Захисник дістав смертельні осколкові поранення під час виконання бойового завдання. Йому був 41 рік. Сергій народився у м. Кишинів (Молдова). У 3 роки переїхав із родиною до с. Золоті Пруди Донецької області. Там навчався у школі. Згодом закінчив Донецьке культурно-просвітницьке училище. Працював у Донецьку, потім — на шахті «Свято-Покровська». Захоплювався спортом, зокрема важкою атлетикою та воркаутом. Брав участь у змаганнях. Займався вокалом та музикою, грав на гітарі та баяні. До повномасштабної війни чоловік пішов на службу за контрактом до лав військово-морських сил ЗСУ. Служив у 35-й окремій бригаді морської піхоти імені контрадмірала Михайла Остроградського. Від початку вторгнення разом із побратимами продовжував воювати проти окупантів. Брав участь у звільненні Херсонщини, потім виконував бойові завдання під Вугледаром та Авдіївкою на Донеччині. «Сергій завжди мріяв служити у морській піхоті, як його рідний дядько. Хлопця вабила військова дисципліна, фізичні навантаження та наполегливі тренування, адже все це було способом його життя. Як згадують вчителі Сергія, він із дитинства був надзвичайно активним: будь-які заходи чи змагання не обходилися без його участі. Займався у секціях карате-до, легкої та важкої атлетики. Мав гарний голос та вирізнявся творчою вдачею. Сергій разом із дружиною були активними учасниками життя села, небайдужими до чужих проблем. Спортсмен, життєлюб, гуморист, співак і гітарист, добра та душевна людина — так згадують Сергія Стана всі, хто колись зустрічав його у житті. Він мріяв, аби його діти жили на вільній землі, щоб ніхто не міг диктувати їм, як жити у своїй країні. Сергій поставив своє життя стіною проти зла… «Через біль, але ми своє відстоїмо», — говорив Сергій… Вічна шана та вічна пам'ять Герою», — розповіли в Олександрівській селищній військовій адміністрації. «Дуже гарна та хоробра людина», — зазначила подруга родини Наталя Дорогавцева. Поховали морпіха у с. Золоті Пруди на Донеччині. У Сергія залишилися мама, брат, сестра, дружина, четверо дітей, рідні та безліч друзів.Платформа пам'яті 'Меморіал'