Дякунович Сергій Сергійович (Дяк)

Навідник Сергій Дякунович, позивний Дяк, загинув 7 березня 2022 року під час оборони Київщини від російських окупантів. Біля села Дмитрівка захисник отримав смертельне поранення. Йому було 35 років. Сергій народився у місті Соснівка Львівської області. Після закінчення місцевої школи влаштувався гірником очисного забою дільниці № 3 на шахті «Межирічанська» ДП «Львіввугілля». Брав участь в АТО у 2014-2017 роках. Після демобілізації повернувся на шахту. З першого дня повномасштабної війни Сергій знову долучився до захисту України. У лавах 14-ї окремої механізованої бригади імені князя Романа Великого вирушив обороняти Київську область. «Мій Сергій був справжнім, щирим, добрим, відданим своїй родині і батьківщині. Попри всі труднощі, які були у нього в житті, він зберіг у собі найкращі якості людини і справжнього чоловіка. Він боронив нашу країну ще з початку російської агресії у 2014-му, був учасником АТО. Вдруге боронив нас від клятих кацапів у 2017 році за контрактом, і тепер не міг стояти осторонь... Завжди говорив, що він воює за те, «щоб моя дитина спала спокійно, щоб ніколи не питала: тату, а де був ти? За вас, за Україну до кінця»... Для нас з донею він був усім: душею, повітрям, найкращим татусем і чоловіком. За ним ми були як за горою і під вічною сильною опікою», – розповіла дружина Юлія. «Немає слів, щоб висловити емоції, які мене переповнюють. До останнього сподівалися, що ти, друже, живий. Ворог поплатиться за тебе та інших Героїв, що загинули за наш вільний світ. Співчуваю рідним та близьким. Він був справжнім та щирим, а це у наш час велика рідкість. Герої не вмирають!» – написав товариш Олексій Голенко. Солдат Дякунович посмертно нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня. Поховали захисника у селі Сілець на Львівщині. У Сергія залишилися дружина і маленька донька.