- Укр
- Англ
Гардиманенко Сергій Валерійович (Чапай)
21 липня 1988 – 13 жовтня 2023Херсонська обл. – Донецька обл.
Орден «За мужність» III ступеня

Біографія
Ще не доданоМісце поховання
Ще не додано
Фото і відео
Ще не додано
Україна пам'ятає
Ще не додано
Спогади
Ще не доданоВи можете поділитися історією або теплими словами, щоб вшанувати пам’ятьВшанування пам'яті
Ще не додано
Публікації
- Старший солдат Сергій Гардиманенко (позивний Чапай) загинув 13 жовтня 2023 р. біля с. Андріївка на Донеччині. Захиснику було 35 років. Сергій народився у с. Качкарівка Херсонської області. Після закінчення школи здобув фах електрозварника. Працював на будівництві. Їздив на роботу за кордон. До повномасштабного вторгнення працював на машинобудівному заводі в Бериславі Херсонської області. Там мешкав із родиною. У вільний час любив рибалити. 24 лютого 2022 р., коли почалася велика війна, Берислав окупували російські військові. Сергій залишався у місті до його звільнення ЗСУ, в листопаді 2022 р. Після того сказав: « Я більше не можу так». 26 травня 2023 р. добровольцем вступив до лав Збройних сил України. Захищав Батьківщину у складі 93-ї окремої механізованої бригади «Холодний Яр». «У нього були золоті руки, що не попросиш — усе зробить. Дуже любив рибалити. Тільки мав вільну хвилинку — був на Дніпрі. Вмів зловити і приготувати рибу. Ніколи не боявся роботи. В його руках все горіло. Як для мене, він був найкращий. Дуже спокійний. Завжди усміхався. Був неконфліктний. Він був моєю надією й опорою. Він — моє сонце», — розповіла мама Тетяна Іванівна. Тіло бійця кремували. У захисника залишилися батьки, сестра, дружина та син, якому на момент загибелі тата було 5 років.Платформа пам'яті 'Меморіал'