Лук’янчук Сергій Володимирович (Борода)

37-річний солдат Сергій Лук'янчук (позивний Борода) загинув 27 липня 2023 р. біля с. Райгородка Луганської області. Під час прориву позицій ворогом дістав смертельні поранення, прикривши відступ побратимів. Сергій народився у м. Коростишів Житомирської області. Закінчив Коростишівський професійний аграрний ліцей та Київський національний університет будівництва та архітектури. Був за фахом аграрієм та понад усе любив землю, працював на ній з ранку до ночі. Мав власний аграрний бізнес — від вирощування зернових та бобових до продажу кормів. Сам ремонтував свою сільськогосподарську техніку, якою обробляв власну й орендовану землю. Мріяв купити комбайн і коня. Із 24 лютого 2022 р. чоловік працював у гуманітарному штабі Білогородської громади, допомагав територіальній обороні, забезпечував продуктами харчування блокпости та пенсіонерів. Після звільнення Київщини займався перевезенням гуманітарних вантажів на Схід України. Активно волонтерив. Сергій був призваний на військову службу під час мобілізації 17 лютого 2023 р. Він долучився до 403-го окремого стрілецького батальйону ЗСУ, який був прикомандирований до 32-ї ОМБр. Обіймав посаду водія кулеметного відділення кулеметного взводу. Разом із побратимами боронив Харківський і Лиманський напрямки. «Сергій ніколи і нікому не відмовив у допомозі. Правдолюб і працелюб, борець за справедливість, чесний, добрий, мужній, відповідальний, товариський, турботливий брат і син. Дуже любив свою дружину і лагідно називав її «моя Зая». Любив рідну землю та Україну», — розповіла його старша сестра Інна. Поховали воїна на Алеї загиблих захисників у рідному місті. У Сергія залишилися мама Ніла, дружина Наталія, донька Каріна, син Натан, три сестри та брат, племінники та 9 хрещеників. Посмертно боєць був нагороджений медаллю «Хрест Свободи».