- Укр
- Англ
Ворона Сергій Володимирович (Ворон)
7 грудня 1985 – 29 травня 2022Кіровоградська обл. – Луганська обл.
Орден «За мужність» III ступеня

Біографія
Ще не доданоМісце поховання
Ще не додано
Фото і відео
Ще не додано
Україна пам'ятає
Ще не додано
Спогади
Ще не доданоВи можете поділитися історією або теплими словами, щоб вшанувати пам’ятьВшанування пам'яті
Ще не додано
Публікації
- Старший солдат Сергій Ворона загинув 29 травня 2022 р. у бою з окупантами за м. Лисичанськ на Луганщині. Бійцю було 36 років. Сергій народився у с-щі Знам'янка Кіровоградської області. Жив у с. Суботці на Кіровоградщині. Закінчив місцеву загальноосвітню школу. Потім здобув фах водія у професійно-технічному училищі. Пройшов строкову військову службу в Збройних силах України. У 2006 р. закінчив вище професійне училище МВС України у м. Кривий Ріг. Працював в органах внутрішніх справ — у спецпідрозділі «Грифон» та Національній поліції, мав звання старшого сержанта. У 2014 р. чоловік брав участь в АТО у м. Сєвєродонецьк Луганської області. За час служби отримав відзнаки «10 років сумлінної служби», «За відвагу та мужність», «Ветеран АТО». Згодом працював у відділі служби безпеки. Захоплювався футболом, грав за місцеві команди. Любив рибалити. Під час повномасштабного вторгнення Сергій знову став на захист України. Воював у складі 121-ї окремої бригади територіальної оборони ЗСУ. «Мій коханий, дорогий, моя душа. Найкращий чоловік, люблячий тато для своїх синочків Романа та Артема, турботливий син і брат. Справжній патріот, хоробрий, впевнений, розумний, добрий, щирий, завжди готовий прийти на допомогу. Мав великі плани на майбутнє. Ти — наш Герой, наша гордість. Ми дуже тебе любимо. Ти назавжди в наших серцях. Ми знаємо, що ти поруч і навіть з небес оберігаєш нас», — написала дружина воїна Катерина. Поховали захисника у рідному селі. Вдома на Сергія чекали батьки, брат, дружина і двоє синів.Платформа пам'яті 'Меморіал'