Андросов Сергій Юрійович (Бора)

Солдат Сергій Андросов (позивний Бора) загинув 10 вересня 2022 р. під час виконання бойового завдання поблизу с. Борщова на Харківщині. Через 10 днів йому мало виповнитися 36 років. Сергій народився у м. Львів. Після закінчення школи пішов працювати на шахту. Жив із родиною у м. Нововолинськ. Коли почалась російсько-українська війна в 2014 р., він уклав контракт, із 2015 р. став військовим. Служив і в прикордонних військах, і в десантно-штурмових, і в розвідці. Коли контракт закінчувався, він укладав інший. Так знайшов себе та своє покликання — захищати сім'ю та Україну. У вільний час захоплювався комп'ютерними іграми, любив сімейний відпочинок, переглядати фільми із дружиною і дітьми. Під час повномасштабного російського вторгнення Сергій служив у 14-й окремій механізованій бригаді імені князя Романа Великого. Був старшим розвідником розвідувального взводу мотопіхотного батальйону. У липні солдат Сергій Андросов був нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня. «Сергій був сміливим і добрим. Він дуже любив свою сім'ю, був чуйним, добрим, ніжним, розумним. Останній свій контракт уклав ще до повномасштабної війни. Обіцяв, що це востаннє, казав: «Закінчиться війна, я повернуся додому і більше ніколи вас не залишу». Ми прожили разом 16 років, любили і берегли одне одного. Мріяли про ще одну дитинку. Любили відпочинок у Карпатах. Сергій пообіцяв, що наступного разу він повезе нас туди на власній машині, але не дожив. Загинув за 4 дні до річниці весілля та за 10 днів до свого дня народження. Йому назавжди 35. Він був справедливий, завжди старався для нас придбати все найкраще, переживав, щоб у нас все було. Коли я приходила з роботи, він намагався зробити так, щоб я відпочила: приготувати вечерю, зробити уроки з дітьми. Коли я хворіла, він переживав і завжди був поряд. На війні був мужнім і спокійним. Приймав зважені рішення. Зберіг багато життів солдатів і цивільних. Він був і залишився коханим чоловіком і люблячим татом», — розповіла дружина полеглого воїна. Поховали захисника на Алеї Слави у Нововолинську. У Сергія залишилися батьки, дружина, донька і син.