- Укр
- Англ
Годовенко Станіслав Анатолійович
22 серпня 1972 – 9 грудня 2022Одеська обл. – Донецька обл.
Орден «За мужність» III ступеня

Біографія
Ще не доданоМісце поховання
Ще не додано
Фото і відео
Ще не додано
Україна пам'ятає
Ще не додано
Спогади
Ще не доданоВи можете поділитися історією або теплими словами, щоб вшанувати пам’ятьВшанування пам'яті
Ще не додано
Публікації
- 50-річний молодший сержант Станіслав Годовенко (позивний Балу) прийняв свій останній бій 9 грудня 2022 р. біля с. Озарянівка на Донеччині. Під час виконання бойового завдання дістав смертельні поранення внаслідок ворожого мінометного обстрілу. Станіслав народився у с-щі Нові Білярі Одеської області. Жив у м. Південне. Закінчив там школу № 1. Потім працював у залізничному цеху на Одеському припортовому заводі. Все життя захоплювався музикою. Грав на багатьох інструментах. Робив власноруч електрогітари. Крім цього, проводив експерименти з електрикою. Вдома мав навіть мінікотушку Тесли. Був успішним відеоблогером. Відео в ютубі, як він робить токарний верстат, набрало понад 20 тис. переглядів. Він мав закінчити проєкт із токарним верстатом улітку 2022 р. Але не встиг. У перший день повномасштабного вторгнення чоловік сам пішов до військкомату із прагненням стати на захист країни від окупантів. Потрапив на службу до лав 28-ї окремої механізованої бригади імені Лицарів Зимового Походу. Обіймав посаду командира стрілецького відділення. «Станіслав був надзвичайно хорошим чоловіком та батьком. Він практично сам збудував будинок на дачі. Ми часто відпочивали там із дітьми. Крім того, на дачі він облаштував собі майстерні, де створював багато проєктів. Наприклад, він розпочав будівництво одномісного підводного човна», — розповіла його дружина Ольга. Поховали героя на кладовищі у м. Південне. У захисника залишились мама, дружина, донька та син. Посмертно Станіслава Годовенка нагородили орденом «За мужність» ІІІ ступеня.Платформа пам'яті 'Меморіал'