- Укр
- Англ
Іваницький Тарас Володимирович (Xrust)
26 червня 1992 – 6 березня 2022Житомирська обл. – Київська обл.
Орден «За мужність» III ступеня

Біографія
Іваницький Тарас Володимирович народився 26 червня 1992 р. у м. Житомир у багатодітній родині. Згодом разом із батьками переїхав до с. Озадівка Бердичівського району. Закінчивши місцеву загальноосвітню школу, вступив до Бердичівського ПТУ № 4. Тут він здобув професію електромонтера з ремонту та обслуговування електроустаткування. Майже 3 роки працював у сфері торгівлі — контролером-ревізором у ТОВ «СТАМА».
Із початком війни на Сході України був мобілізований. Починаючи з 2014 р., неодноразово перебував на Донбасі у складі АТО та ООС. Служив у 26-й артилерійській бригаді. У 2016 р. перевівся до 95-ї окремої десантно-штурмової бригади в рідному Житомирі.
У вересні 2020 р. звільнився з військової служби.
Із початком повномасштабного російського вторгнення в Україну старший солдат Тарас Іваницький був призваний 25 лютого 2022 р. до лав Збройних сил України. Обіймав посаду навідника мінометного взводу мінометної батареї десантно-штурмового батальйону в/ч А0281.
Загинув Тарас Іваницький вранці 7 березня 2022 р. унаслідок авіаудару в боях на Київщині.
Чин прощання із загиблим проходив 13 березня у с. Висока Піч Тетерівської сільської громади на Житомирщині.Місце поховання
Ще не додано
Фото і відео
Ще не додано
Україна пам'ятає
Ще не додано
Спогади
Ще не доданоВи можете поділитися історією або теплими словами, щоб вшанувати пам’ятьВшанування пам'яті
Ще не додано
Публікації
- Старший солдат Тарас Іваницький, позивний Xrust, загинув 7 березня 2022 року в бою за Київщину. Поблизу селища Макарів захисник отримав смертельні поранення внаслідок російського авіаудару. Воїну назавжди 29. Тарас народився у місті Житомир. Згодом переїхав із сім'єю в Бердичівський район, де зростав і навчався. Після школи здобув професію електромонтера з ремонту та обслуговування електроустаткування у Бердичівському ПТУ №4. Майже три роки після навчання працював у сфері торгівлі. Потім став військовим. З 2014 року воював за Україну на території АТО\/ООС. Спочатку чоловік захищав Батьківщину у складі 26-ї артилерійської бригади ЗСУ. Потім перевівся до 95-ої окремої десантно-штурмової бригади. На момент повномасштабного вторгнення обіймав посаду навідника мінометного взводу мінометної батареї. За час служби Тарас був нагороджений почесним нагрудним знаком «За взірцевість у військовій службі» ІІІ ступеня, медаллю «Учасник АТО» та орденом «За мужність» III ступеня (посмертно). «У серці та пам'яті, мій коханий, залишишся назавжди… Дуже не вистачає, тільки став татом і тебе від нас забрали. Для всіх ти запам'ятався завжди усміхненим, веселим. Ми дуже сильно тебе любимо», – написала дружина полеглого воїна Тетяна. Поховали десантника в селі Висока Піч на Житомирщині. У Тараса залишилися дружина, донька, брати і сестра.Платформа пам'яті 'Меморіал'