Гринюк Вадим Олегович

27-річний старший лейтенант Вадим Гринюк загинув 11 березня 2022 р. унаслідок ворожого ракетного удару по аеродрому в м. Луцьк на Волині. Разом із ним тоді загинули ще троє військових. Вадим народився і виріс у м. Луцьк. Вищу освіту здобував на факультеті історії, політології та національної безпеки Волинського національного університету. Ще під час навчання вирішив, що хоче бути військовим, як і його тато. Тож паралельно закінчив військову кафедру. З 2013 р. працював на «Новій пошті» фахівцем-приймальником відділення № 1 у рідному місті. У червні 2017 р. був мобілізований на строкову службу і на роботу вже не повернувся — до останнього захищав Україну в лавах ЗСУ. Молодий офіцер брав участь в АТО / ООС та проходив навчання у різних регіонах України. Через деякий час перевівся на службу до Луцька. Коли почалася повномасштабна війна, офіцер перебував на службі в рідному місті. Обіймав посаду заступника командира 130-ї роти охорони 204-ї бригади тактичної авіації Повітряних сил ЗСУ. Перший обстріл міста окупанти здійснили 24 лютого. Вадим був у військовій частині. Через кілька днів після того його відпустили додому. Востаннє Вадим бачився з рідними 10 березня, за день до загибелі. «Син був дуже легкий, але при цьому зовсім не легковажний. Прагнув купити власну машину і квартиру. І таки купив. Правда, автомобілем так і не встиг натішитися, а у квартирі ще й не жив. Мені весь час здається, що Вадим зайде, що от-от постукає у двері. Він майже ніколи не дзвонив у дзвінок, завжди стукав. Жену від себе думку про те, що далі не хочеться жити. Бо не маю морального права. Ми тепер маємо жити і за нього. А головне — робити все, щоб пам'ять про нього жила. Якщо кожного, хто добре знав Вадима, попросити описати його одним словом, то, напевно, це було б слово «світлий». Я відчуваю, що він є. Він є в тих добрих словах, які про нього говорять люди», — розповіла мама офіцера Зоя. «Ми пам'ятаємо Вадима як спокійну, позитивну та життєрадісну людину, завжди готову прийти на допомогу іншим. Таким він і залишиться в наших серцях», — зазначили колеги. Офіцера поховали в с. Новосілки на Вінниччині поруч із сестрою, яка померла дитиною за 20 років до нього. У Вадима залишилися батьки. Посмертно Вадима Гринюка нагородили медалями «Захиснику Вітчизни» та «За бездоганну службу» ІІІ ступеня.