- Укр
- Англ
Кармазин Василь Андрійович
12 січня 1972 – 11 серпня 2023Львівська обл. – Запорізька обл.
Орден «За мужність» III ступеня

Біографія
Ще не доданоМісце поховання
Ще не додано
Фото і відео
Ще не додано
Україна пам'ятає
Ще не додано
Спогади
Ще не доданоВи можете поділитися історією або теплими словами, щоб вшанувати пам’ятьВшанування пам'яті
Ще не додано
Публікації
- Солдат Василь Кармазин загинув 11 серпня 2023 р. біля с. Роботине Запорізької області. Під час виконання бойового завдання потрапив під ворожий мінометний обстріл. Захиснику був 51 рік. Василь родом із Львівської області. Навчався в Сасівській школі. Потім закінчив Золочівське професійно-технічне училище та здобув фах газозварника. Жив у с. Бір Львівської області. У 1992–2001 рр. працював на хлібокомбінаті у с. Сасів. Потім займався будівельно-ремонтними роботами як маляр-штукатур, також укладав плитку. Під час повномасштабної війни чоловік поповнив лави Національної гвардії України. Служив у 14-й штурмовій бригаді «Червона калина». Був старшим навідником обслуги міномета мінометного взводу. «Василь був дуже хорошою людиною, доброю, ніколи не відмовляв, коли його просили про допомогу, завжди намагався допомогти чим міг. Так склалось, що по життю ми тримались разом і підтримували одне одного, були одним пазликом. Василь не боявся смерті, завжди казав мені: «Все буде добре, не переживай». Свої емоції завжди стримував, тільки під час останньої нашої розмови по телефону сказав: «Я вас люблю, все буде добре, подзвоню через три дні, чекай». Як же боляче чекати… Ми не забудемо й не пробачимо. Він — наш Герой завжди й навіки», — розповіла Христина Кривуцька, племінниця загиблого. «Нам з батьком не судилося жити разом, та ми завжди підтримували спілкування, ходили одне до одного в гості. Тато завжди був добрим і чуйним до мене, на будь-яке прохання ніколи не відмовляв. Коли він захищав нашу державу, ми завжди зідзвонювались по відеозв'язку. Він був веселим і не показував, що йому важко. Обіцяв, що все закінчиться, все буде добре, він повернеться… Дуже боляче було отримати звістку про його загибель. У нас було ще багато планів на майбутнє. Та тепер він — мій Герой назавжди, про якого ні моє серце, ні душа не забудуть…» — розповіла донька Василина. Поховали воїна у с. Сасів на Львівщині. Вдома на Василя чекали донька, сестра, племінниця й онука, рідні та друзі. Посмертно герой нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня.Платформа пам'яті 'Меморіал'