- Укр
- Англ
Міовканич Василь Михайлович (Уж)
7 грудня 1987 – 6 лютого 2023Закарпатська обл. – Луганська обл.
Орден «За мужність» III ступеня

Біографія
Ще не доданоМісце поховання
Ще не додано
Фото і відео
Ще не додано
Україна пам'ятає
Ще не додано
Спогади
Ще не доданоВи можете поділитися історією або теплими словами, щоб вшанувати пам’ятьВшанування пам'яті
Ще не додано
Публікації
- Головний сержант Василь Міовканич (позивний Уж) загинув 6 лютого 2023 р. під час виконання бойового завдання в районі с. Невське на Луганщині. Захиснику було 35 років. Василь народився в с. Загорб Закарпатської області. З дитинства жив у с. Сюрте на Закарпатті. Спочатку навчався в Ужгородській школі № 20, потім — у Сюртівській школі. Згодом закінчив Ужгородське професійно-технічне училище № 5. Відтоді жив в Ужгороді. Понад 10 років працював автослюсарем-механіком на фірмі «Терпак-Танс». Під час повномасштабного російського вторгнення чоловік без вагань вирушив захищати свою країну від ворога. Віктор проходив службу в 66-й окремій механізованій бригаді ЗСУ. Обіймав посаду головного сержанта взводу та разом із побратимами виконував складні бойові завдання на передовій. «Ми прожили в офіційному шлюбі 12 років. «Contra Spem Spero» — це був життєвий девіз Васі. Він був чуйною, доброю та дуже справедливою людиною. Його син Юрій запам'ятає свого батька як справжнього Героя», — зазначила колишня дружина загиблого Вікторія. Поховали воїна на Пагорбі Слави в Ужгороді. У Василя залишилися мама, син, рідні, друзі та побратими.Платформа пам'яті 'Меморіал'