Садрук Василь Миколайович (Берет)

Штаб-сержант Василь Садрук (позивний Берет) загинув 19 березня 2024 р. у бою поблизу м. Гуляйполе Запорізької області. Захиснику було 50 років. Василь народився у м. Надвірна Івано-Франківської області. Закінчив Відкритий міжнародний університет розвитку людини «Україна» за спеціальністю «Право». Після проходження строкової служби уклав контракт із Силами спеціальних операцій. Отримав найвищу відзнаку — краповий берет, який присвоюється після проходження складних випробувань. У мирному житті обіймав посади у воєнізованій охороні. У 1998–2014 рр. жив у м. Нова Каховка Херсонської області, де обіймав посаду начальника охорони Каховської ГЕС. Потім переїхав до с. Пасічна Івано-Франківської області, де обіймав посаду начальника охорони Івано-Франківського аеропорту. До вторгнення працював в охороні компанії «НафтоГаз». Цікавився бойовими мистецтвами. Мав хобі — малювання, аерографія, татуювання. На фронті почав особливо цікавитися татуюваннями та набивав їх своїм побратимам. Під час повномасштабного вторгнення чоловік воював за свою країну в лавах 102-ї окремої бригади територіальної оборони ЗСУ. За час служби отримав такі відзнаки: «За бойові звитяги», «Ветеран війни», «Відзнака 102-ї бригади». «Мій тато — справжній Герой. Будучи військовим, він завжди прагнув справедливості, ніколи не залишав товаришів у біді, завжди стояв на захисті правди і прав. Він був відданий своїм моральним принципам, завжди вчиняв по совісті і безмежно любив свою сім'ю, що була найважливішою в його житті», — розповіла Галина Сорохан. Поховали Василя у с. Надвірна. У захисника залишилися дружина Галина, доньки Анна та Галина.