Навертюк Віктор Миколайович (Тихий)

32-річний молодший сержант Віктор Навертюк (позивний Тихий) загинув 27 січня 2024 р. поблизу с. Костянтинівка на Донеччині. Під час виконання бойового завдання був уражений снарядом, який скинув ворожий безпілотник. Віктор народився у с. Зведенівка Вінницької області. Жив у с. Ялтушків. Після закінчення школи опанував фах столяра-будівельника в Барському професійному будівельному ліцеї. Потім закінчив Харківський індустріально-педагогічний технікум за спеціальністю «Професійна освіта. Будівництво» та Харківський національний технічний університет ім. Петра Василенка, де здобув ступінь бакалавра з деревооброблювальних технологій. Після навчання вирішив присвятити життя військовій справі. Займався спортом і боксом. Дуже любив садівництво і живі квіти. У 2018–2022 рр. чоловік служив у 8-му полку спеціального призначення Сил спеціальних операцій ЗСУ. Потім перевівся до 70-го окремого полку підтримки, що в складі інженерних військ ЗСУ. Обіймав посаду командира інженерно-саперного відділення. Під час служби отримував багато відзнак і грамот. «Ми узаконили стосунки в 2018 р., половину часу були на відстані, але це ніколи не заважало нам безмежно кохати і чекати кожної зустрічі, як нового подиху. Ми прожили такий короткий час разом, проте він встиг показати мені справжню турботу, повагу і кохання. Ми пережили втрату синочка Матвія у 2023 р., але він допоміг із цим. Віктор був неймовірно сміливим, справедливим і дбайливим. Врятував дуже багато життів і ніколи не пропускав жодного виходу на завдання. З усіма ділився досвідом і намагався максимально навчити інших. Хлопці хотіли потрапити до його групи, щоб їхати саме з ним… Ніколи не шкодував, що пішов обороняти Україну, і був готовий покласти життя заради нас», — розповіла дружина полеглого воїна. Поховали героя у с. Ялтушків на Вінниччині. У Віктора залишилися мама Тетяна, сестра Ольга, дружина Анжела та донька Майя.