- Укр
- Англ
Рудика Віктор Вікторович (Віцик)
22 лютого 1995 – 4 червня 2023Житомирська обл. – Донецька обл.
Медаль «За військову службу Україні»
Біографія
Ще не доданоМісце поховання
Ще не додано
Фото і відео
Ще не додано
Україна пам'ятає
Ще не додано
Спогади
Ще не доданоВи можете поділитися історією або теплими словами, щоб вшанувати пам’ятьВшанування пам'яті
Ще не додано
Публікації
- Солдат Віктор Рудика (позивний Віцик) загинув 4 червня 2023 р. під час виконання бойового завдання в районі с. Володине на Донеччині. Захиснику було 28 років. Віктор народився у с. Вереси Житомирської області. Жив у с. Непізнаничі. Закінчив Житомирське вище професійно-технічне училище, здобув фах машиніста холодильних установок, слюсаря-ремонтника. Працював у лісництві пилорамником. Любив грати у футбол, вирощував різні види дерев, засівав землю різними видами зернових культур. Під час повномасштабного російського вторгнення чоловік приєднався до Збройних сил України та вирушив захищати Батьківщину. Служив у 31-й окремій механізованій бригаді. Обіймав посаду водія. «Найкращий у світі чоловік та батько, який не злякався та пішов захищати не тільки нас, а всіх українців. Він — наш Герой!» — зазначила дружина полеглого воїна Маргарита. «Віктор був веселим, відважним, ніколи ні на що не скаржився, брав активну участь у суспільному житті рідного села, займався футболом, мав хоробре серце та був справжньою опорою для своєї дружини, двох діток та друзів. Мав гарний авторитет серед мешканців села, в якому проживав, та побратимів, з якими здобував Перемогу України, був прикладом для всіх. Цвіт нації — це про Віктора. Низький уклін, пошана та вічна пам'ять» — так згадують загиблого близькі. Поховали захисника у с. Непізнаничі на Житомирщині. У Віктора залишилися батьки, брати, сестри, дружина, двоє дітей, рідні, друзі та побратими.Платформа пам'яті 'Меморіал'