- Укр
- Англ
Митрофанов Віктор Юрійович (д'Артаньян)
4 серпня 1989 – 1 серпня 2023Чернівецька обл. – Донецька обл.
Орден «За мужність» III ступеня

Біографія
Ще не доданоМісце поховання
Ще не додано
Фото і відео
Ще не додано
Україна пам'ятає
Ще не додано
Спогади
Ще не доданоВи можете поділитися історією або теплими словами, щоб вшанувати пам’ятьВшанування пам'яті
Ще не додано
Публікації
- Солдат Віктор Митрофанов (позивний д'Артаньян) загинув 1 серпня 2023 р. у районі с. Серебрянка на Донеччині. Під час ведення бойових дій у Серебрянському лісництві внаслідок вибуху міни дістав смертельні поранення. За три дні воїну мало виповнитися 34 роки. Віктор народився у м. Кіцмань Чернівецької області. Жив у с. Шипинці Чернівецької області. Закінчив Чернівецький фаховий коледж, здобув фах автомеханіка. Пізніше здобув кваліфікацію зварювальника, за якою і працював усе життя. Робота з металом завжди приносила йому задоволення. У 2014–2015 рр. брав участь в АТО. Воював у складі 80-ї окремої десантно-штурмової бригади. Був артилеристом. Із початком повномасштабного вторгнення чоловік знову вирушив захищати свою країну від ворога. Став бійцем 10-ї окремої гірсько-штурмової бригади ЗСУ. Останніми тижнями до загибелі служив у 108-му батальйоні. Був мінометником. За весь період своєї служби боєць був нагороджений відзнаками «За оборону Луганського аеропорту», «Учасник бойових дій», «Захиснику Вітчизни», а вже посмертно — орденом «За мужність» ІІІ ступеня. «Мій чоловік завжди брав на себе відповідальність за свою сім'ю і свою країну. У нього не було сумнівів щодо виконання свого військового обов'язку з захисту держави від ворога, навіть попри проблеми зі здоров'ям після поранення у 2014 р. (безліч осколків у тілі, що заважали повноцінно жити). Мудрий, веселий, працьовитий, всіма любимий. Робив добро всім нужденним. Пройшов важке дитинство (у підлітковому віці втратив батька), мав повагу серед людей. Говорив: добро породжує добро. І намагався дотримуватися цього правила. Завжди виконував обіцянки. Навіть останню — пообіцяв на свій день народження, 4 серпня, бути вдома. Загинув 1 серпня, і саме у день народження тіло чоловіка було вдома... Йому тепер завжди 33, він помер у віці Христа — тема духовності та Ісуса була завжди близькою чоловікові. Вітька вірив, що у 33 роки людина досягає своєї максимальної духовності. І я переконана, що чоловік її досяг», — розповіла Діана Митрофанова. Поховали героя у с. Шипинці Чернівецької області. Вдома на Віктора чекали мама, дружина, донька і дідусь.Платформа пам'яті 'Меморіал'