- Укр
- Англ
Ворона Віталій Михайлович (Ворон)
3 липня 1972 – 20 липня 2024Черкаська обл. – Донецька обл.
Орден «За мужність» III ступеня

Біографія
Ще не доданоМісце поховання
Ще не додано
Фото і відео
Ще не додано
Україна пам'ятає
Ще не додано
Спогади
Ще не доданоВи можете поділитися історією або теплими словами, щоб вшанувати пам’ятьВшанування пам'яті
Ще не додано
Публікації
- Сержант Віталій Ворона (позивний Ворон) загинув 20 липня 2024 р. біля м. Вугледар на Донеччині. Виконуючи службові обов'язки, дістав смертельні поранення під час ворожого артилерійського обстрілу позицій. 3 липня захиснику виповнилося 52 роки. Віталій був родом із с. Гарбузин Черкаської області. Закінчив Гарбузинську школу. Потім здобув фах техніка-механіка у Корсунь-Шевченківському училищі. Працював за кордоном. Із перших днів повномасштабного вторгнення чоловік добровільно пішов до військкомату і наполіг на тому, щоб долучитися до Збройних сил України. Обіймав посаду старшого навідника гранатометного взводу та стрільця-санітара у 72-й окремій механізованій бригаді імені Чорних Запорожців. Отримав медаль «За оборону Вугледара». «Завжди з усмішкою на обличчі, за жодних обставин не втрачав надії, підтримував своїх рідних та любив повторювати, що все буде добре. Як виходив із позиції, часто телефонував мені та казав: «Я вийшов із пекла, але я тут, щоб ви жили спокійно і цього не бачили. Головне, щоб у вас усе було добре, а я тут розберусь, за мене не хвилюйтеся», — розповіла донька загиблого Яна. Поховали Віталія в рідному селі. У нього залишились мама і донька.Платформа пам'яті 'Меморіал'