- Укр
- Англ
Матусевич Віталій Олегович
12 серпня 1986 – 31 липня 2014Дніпропетровська обл. – Донецька обл.
СержантОрден «За мужність» III ступеня
Біографія
Народився в 1986 році у м. Жовті Води на Дніпропетровщині, громадянин України. Воював за нашу Батьківщину у складі 25-ї окремої повітряно-десантної бригади ЗС України у званні сержанта. Загинув 31 липня 2014 р. в зоні проведення АТО в Донецькій області. Похований на центральному кладовищі Кривого Рога. Указом Президента України № 873/2014 від 14.11.2014 р. посмертно нагороджений орденом «За мужність» III ступеня.Військова служба
Сержант, Командир відділення – командир бойової машини25 окрема повітряно-десантна бригада- Орден «За мужність» III ступеня
Відзнака «За воїнську доблесть»
Відзнака «За заслуги перед містом Кривий Ріг» III ступеня
- Акімов Дмитро
- Бєлєцький Дмитро
- Болтушенко Андрій
- Бригінець Олександр
- Гордієнко Віталій
- Градиський Володимир
- Джубатканов Артем
- Жуков Антон
- Іванов Віталій
- Камінський Антон
- Ковтун Станіслав
- Нікітін Ростислав
- Посохов Дмитро
- Самишкін Володимир
- Сердюков Євген
- Сєдов Олексій
- Симоненко Дмитро
- Сочева Олександр
- Трегубчак Станіслав
- Федоряка Петро
- Халін Володимир
- Шатайло Михайло
Акімов Дмитро АнатолійовичБєлєцький Дмитро ЮрійовичБолтушенко Андрій ВолодимировичБригінець Олександр ВікторовичГордієнко Віталій ОлеговичГрадиський Володимир МиколайовичДжубатканов Артем ВолодимировичЖуков Антон В'ячеславовичІванов Віталій ОлександровичКамінський Антон ОлександровичКовтун Станіслав ГригоровичНікітін Ростислав ОлеговичПосохов Дмитро ВікторовичСамишкін Володимир БорисовичСердюков Євген СергійовичСєдов Олексій ОлексійовичСимоненко Дмитро МиколайовичСочева Олександр ЛеонідовичТрегубчак Станіслав ОлеговичФедоряка Петро ВікторовичХалін Володимир ОлександровичШатайло Михайло СергійовичЗагинув 31 липня 2014 р. під час бойової операції зі звільнення м. Шахтарськ Донецької області.- м. Кривий Ріг, центральне кладовище
Місце поховання
Фото і відео
Україна пам'ятає
Спогади
Ще не доданоВи можете поділитися історією або теплими словами, щоб вшанувати пам’ятьВшанування пам'яті
Моє Сонечко, пам'ятаю, сумую…
Життя буває схоже на струмок, Як вдих і видих десь посеред тиші, Чи думав ти, коли дзвенів дзвінок, Що десь про тебе ще вірші напишуть? Лиш пам'ятати залишалось на розрив, Бо всі слова були на поверх менше, Банальні вірші написати й трохи снів, В яких гадати, чи колись прийдеш ще. Розпоротий війною унісон, Розімкнуте повітря через рани, І безкінечні сльози, як німий полон, Як нездійсненні вже ніколи плани. Ти був і залишаєшся життям, Таким безперебійним феєрверком, Що був у небі і зостався там, І за життя, і навіть після смерті. Твій шлях – тепер для кожного урок, Який ніхто не перекреслить і не знищить… Чи думав ти у свій останній крок, Що десь про тебе ще вірші напишуть?
Публікації
Ще не додано
