- Укр
- Англ
Аніщенко Віталій Вікторович
24 листопада 1983 – 26 липня 2022м. Київ – Донецька обл.
Орден «За мужність» III ступеня

Біографія
Ще не доданоМісце поховання
Ще не додано
Фото і відео
Ще не додано
Україна пам'ятає
Ще не додано
Спогади
Ще не доданоВи можете поділитися історією або теплими словами, щоб вшанувати пам’ятьВшанування пам'яті
Ще не додано
Публікації
- Солдат Віталій Аніщенко загинув 26 липня 2022 р. під час оборони м. Соледар на Донеччині. Захиснику назавжди 38 років. Віталій народився у м. Горлівка Донецької області. До 5-го класу навчався у школі № 50. Потім переїхав з батьками на Черкащину, де здобув середню освіту. Згодом у ПТУ опанував спеціальність муляра. Працював слюсарем сувенірної продукції з металу. Але захоплювався будівництвом і ландшафтними роботами. Любив активний відпочинок, природу, дальні поїздки на велосипедах із сім'єю. Жив у Києві. Під час повномасштабної війни Віталій став на захист своєї родини та країни у складі Збройних сил України. Служив кулеметником у 10-й окремій гірсько-штурмовій бригаді. «Віталій був дуже доброю людиною. Завжди хотів комусь допомогти. Він був позитивним і веселим. Друзі в компаніях його любили. Він умів підняти настрій. Ніколи не тримав довго зла на людей. Був чудовим батьком для свого сина. Був люблячим чоловіком, чуйним і розуміючим. Віталій був людиною з великим серцем. Завжди переживав за своїх рідних, хоч про це їм і не говорив. Вірив у добро, хоч і бачив, який світ насправді. З перших днів повномасштабного вторгнення росії не знаходив собі місця. Мав значні проблеми зі здоров'ям, через що не міг одразу записатися до лав оборонців України. На початку квітня, як тільки зрозумів, що здоров'я краще, поїхав записуватися добровольцем, оскільки повістка не приходила. У військкоматі сказали чекати призову. А він не міг. Серце і душа його боліли за Україну. Їздив повторно у військкомат, уже хотів записатись до окремого батальйону в Києві. Та в червні його призвали. Серце його рвалось на шматки, бо знав, що може не повернутись додому. Але він говорив, що не може відсиджуватися десь, йому є кого захищати. Вірив у перемогу України. Бо інакше не може бути», — розповіла дружина полеглого захисника. Поховали воїна в с. Шрамківка на Черкащині. У Віталія залишилися батьки, дружина і син.Платформа пам'яті 'Меморіал'