Рижков Владислав Олександрович (Miki)

Молодший сержант Владислав Рижков (позивний Міккі) загинув 10 квітня 2023 р. біля с-ща Хромове на Донеччині. Дістав смертельне осколкове поранення під час виконання бойового завдання. За 6 днів до цього воїну виповнилося 26 років. Владислав народився і жив у Харкові. Навчався у школі № 168. Потім навчався в Харківському машинобудівному коледжі. На третьому курсі, коли йому було 19 років, вирішив захищати народ України в лавах ЗСУ. Заочно навчався в Національному університеті цивільного захисту. Під час повномасштабного російського вторгнення чоловік воював за Україну в лавах 92-ї окремої механізованої бригади імені кошового отамана Івана Сірка. Обіймав посаду головного сержанта розвідувального взводу. З перших днів великої війни разом із побратимами Владислав боронив Харківщину, а потім вирушив захищати Донеччину. За час служби боєць був неодноразово відзначений командуванням нагородами, зокрема орденом «За мужність» ІІІ ступеня, медаллю «Захиснику Вітчизни», відзнакою «За оборону України», почесним нагрудним знаком Головнокомандувача ЗСУ «Золотий хрест», медаллю від Харківського міського голови «За оборону міста-героя Харкова». «Наш Владик… Міккі… Справжній патріот, професійний воїн, повністю відданий своїй справі. Такий сміливий, рішучий, безвідмовний у допомозі, порядна людина з великим серцем. Пройшовши пекло, все одно зберігав силу духу і почуття гумору. Дотепер ніяк не можу оговтатися, що тебе немає. І не хочу казати про тебе в минулому часі. Дякую за все, що ти зробив для нас. А ми зробимо все можливе, щоб закарбувати пам'ять про нашого Міккі», — написала подруга Владислава. «Владик, синку, ти мій всесвіт, моя гордість. Люблю тебе», — написала мама Оксана Миколаївна. «Влад був надзвичайно світлим, добрим і веселим юнаком. Його жарти неможливо забути... У будь-якій ситуації намагався бути позитивним, душа нашого маленького колективу. Доземний уклін пані Оксані за сина. Вічна слава Герою», — додала його бойова товаришка Наталка. Поховали Владислава на Алеї Слави одного з цвинтарів Харкова. У нього залишилися мама, дівчина, родичі, друзі та побратими.