Мартинюк Владислав Володимирович (Ахіллес)

Старший лейтенант Владислав Мартинюк (позивний Ахіллес) загинув 13 жовтня 2022 р. біля с. Торське на Донеччині під час виконання бойового завдання. Автомобіль, в якому їхав воїн, підірвався на ворожій міні. За тиждень до цього захиснику виповнилося 24 роки. Владислав народився у м. Новомосковськ Дніпропетровської області. Зі шкільних років мріяв стати морським піхотинцем. Тому вступив до Військової академії Одеси, яку закінчив із відзнакою та золотою медаллю. Після випуску молодий офіцер служив у 140-му окремому розвідувальному батальйоні морської піхоти ЗСУ. Був інструктором із повітрянодесантної підготовки та заступником командира роти. Із серпня 2021 р. перебував у зоні АТО. Здійснив понад 40 стрибків із парашутом. За зразкову службу був нагороджений грамотами й медалями. З 24 лютого 2022 р. перебував на першій лінії зіткнення у Донецькій області. «Для мене Владислав був рідною душею, коханою людиною. Ми будували спільні плани на майбутнє. Мріяли про сім'ю і подорожі. Патріотична людина, яка боролася за чесність, справедливість і волю. Він був для мене підтримкою і цілим світом, який рухнув, коли його не стало. Владислав був сміливим, мужнім, веселим, життєрадісним, цілеспрямованим і виваженим. Він ніколи не скаржився. Мав авторитет серед побратимів та друзів, любив та вмів жартувати. Він був справжнім професійним військовим, бойовим офіцером, чудово розбирався у всьому, що стосується армії та війни. Мав добре серце. Був опорою та підтримкою для матусі. До нього тягнулися люди. Він завжди приходив на допомогу. Мав багато планів, які, на превеликий жаль, так і не встиг реалізувати. Він віддав своє життя, щоб ми жили у вільній і незалежній Україні. Захищав рідну державу ціною власного життя», — розповіла кохана воїна Лілія. Поховали героя у с. Вільне Дніпропетровської області. У Владислава залишилися мама, сестра і кохана дівчина. Посмертно старший лейтенант Владислав Мартинюк нагороджений орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня.