Шубін Владислав Вікторович

44-річний сержант Владислав Шубін загинув 28 лютого 2022 р. під час оборони Харківщини. Владислав народився у м. Харків. Закінчив Харківський автотранспортний технікум та отримав кваліфікацію техніка-механіка. Під час навчання робив креслення студентам старших курсів, бо «був дуже крутий у цьому». Мав багато місць роботи: був і вантажником, і далекобійником, і директором Куп'янського комбікормового заводу, і монтажником колії в харківському метро. До початку війни у 2014 р. понад 10 років працював машиністом різальних машин. Дуже любив спорт, добре грав у настільний теніс і навчив цього свою дочку. У 2015 р. Владислав пішов добровольцем у зону проведення АТО. Поїхав одразу після роботи до військкомату, за дві доби зателефонував рідним: «Я в Миколаєві на навчаннях, вишліть мені речі, я йду в АТО». Згодом у складі морської піхоти виконував бойові завдання під Маріуполем на Донеччині. З того часу життя було пов'язане з військовою справою. Після АТО розумів, що військова справа не відпускає його, тому вступив до лав Національної гвардії України. Мав багато друзів і чудове почуття гумору. Ввечері 23 лютого 2022 р., прийшовши додому зі служби, Владислав сказав рідним збирати тривожні валізи і бути напоготові, провів інструктаж, що робити, коли летять різні види снарядів. 24 лютого о 5.20 у нього задзвонив телефон, через хвилину пролунали перші вибухи, так чоловік знову вирушив на війну. «Мій батько був справді крутим чоловіком, він завжди підтримував мене і піклувався про мене, він був дуже турботливий і веселий, завжди мав багато друзів і стояв за тих, хто йому дорогий, горою. Я дуже любила його, шкода, що так мало говорила про це. Одне з останніх його повідомлень було таким: «Головне — ніколи не панікувати, ми впораємося, ми на нашій землі, у своєму домі», — розповіла донька Аліса. Поховали захисника на рідній Харківщині. У Владислава залишилися мама і донька. Посмертно сержант Владислав Шубін нагороджений орденом «За мужність» III ступеня.