Сова Владислав Вадимович (Сова)

Молодший сержант Владислав Сова загинув 5 червня 2023 р. під час штурму в районі с-ща Велика Новосілка на Донеччині. Життя воїна обірвав ворожий артилерійський обстріл. Захиснику назавжди 20 років. Владислав родом із с-ща Губиниха Дніпропетровської області. У 2020 р. закінчив місцеву школу № 2. Брав активну участь у шкільних і міжрайонних спортивних заходах, захищаючи честь школи і селища, на яких команда не раз займала призові місця. У старших класах почав цікавитися бойовими мистецтвами. Відвідував клуб змішаних єдиноборств «SIKARIO». Після школи вступив до Дніпровського коледжу залізничного транспорту та транспортної інфраструктури. Був активістом і старостою групи. «Владислав був чудовою людиною, яка завжди підтримає, навіть у найскладнішій ситуації. Був спокійним, веселим, добрим. Душа компанії. Іноді він казав такі фразочки, на які сам не звертав уваги, а нам всім так було смішно. На жаль, війна забирає кращих із кращих, яким і був Владик. Він і моя гордість також. Я дуже пишаюся тими двома роками навчання, які ми провели разом. Серце обливається кров'ю. До останнього не вірив і не хочу вірити зараз», — поділився спогадами один із одногрупників загиблого. Після 24 лютого 2022 р. усі думки Владислава були лише про захист Батьківщини. Попри заперечення рідних, він наполягав на вступі до лав ЗСУ. Тож 8 грудня 2022 р. уклав контракт і приєднався до лав військово-морських сил ЗСУ. Став бійцем 37-ї окремої бригади морської піхоти. Був командиром відділення. «Ти не повинен стояти на смерть, ти повинен жити, щоб боротись», — казав Владислав. «Владислав завжди був на боці істини та правди. Саме ці якості зумовили його прагнення взяти зброю до рук та захищати свою Батьківщину. Побратими пам'ятають його як відповідальну й мужню людину. У свої роки він став справжнім Героєм, але шкода, що посмертно. Пам'ятаємо, шануємо, любимо!» — розповіла наречена загиблого Софія. «Він був наполегливим, вірним своїм поглядам чоловіком, який, попри свій вік, зробив мужній та гідний вчинок», — додали рідні. Поховали молодого героя в рідному селищі. У Владислава залишилися батьки, молодший брат, наречена, дідусь і бабусі, а також інші рідні, друзі та побратими.